Центр міської історії

Інтерактивний Львів

...

Вул. Лисенка, 09 – житловий будинок

ID: 1538

кол. адреса: Куркова, 9; інша адреса: Гуцульська (Люблінської Унії), 1, (конскрипційний № 711 4/4, у 1889 і 1871 рр. – № 573 4/4. Триповерхова кам’яниця збудована у 1890-х рр.

Історія

На плані Львова з передмістями 1844 р. на цій ділянці видно сад. На планах Львова 1887 та 1890 рр. – незабудована наріжна ділянка, на якій у 1890-х збудували триповерхову кам’яницю. У 1902 і 1910 рр. в наріжнику будинку, там де тепер (2010 р.) «Хлібна хата», розташовувався шинок Адольфа Касснера (Kassner Adolf).

Архітектура

Триповерховий, на високому цоколі, наріжний будинок збудований у стилі історизму у 1890-х рр. Стіни першого і другого поверхів оздоблені дощатим рустом. Вікна другого поверху завершені півциркульними сандриками, в яких у стилізованих раковинах вміщено скульптури жіночих голів. Над вхідною брамою балкон з опуклою необароковою металевою балюстрадою.

Персоналії

Власники:

  • у 1871 р. і 1889 рр. – Целестина Подгородинська (Podhorodyńska Celestyna);
  • у 1902, 1910, 1916 рр. – Зімхе Бомбах і співвласники (Bombach Simche i sp.).

Мешканці у 1902 р.:

  • власник нерухомості і купець Зімхе Бомбах (Bombach Simche),
  • бакалійник Іван Крифко (Kryfko Jan),
  • столяр Теодор Рох (Roch Teodora).

Мешканці у 1910 р.:

  • власник нерухомості і купець Зімхе Бомбах (Bombach Simche),
  • директор Кредитно-торгового банку Йосиф Бомбах (Bombach Józef),
  • власник ресторану Адольф Касснер (Kassner Adolf),
  • старший лейтенант-аудитор Йоганн Міттендорфер (Mittendorfer Jan),
  • машиніст Ян Цивінський (Cywińskl, Jan),
  • пекар Антоній Ґолла (Gołła Antoni),
  • лакувальник Віктор Нечипорович (Neczyporowicz Wiktor),
  • вдова Марія Ройковська (Rojkowska Marya).

Джерела

  1. Czerner O. Lwów w dawnej rycinie i planie. – Wrocław–Warszawa–Kraków, 1997.
  2. Księga adresowa Król. stol. miasta Lwowa. – Lwów, 1902.
  3. Lwów. Ilustrowany przewodnik. – Lwów: Centrum Europy, 2003. – 320 s..
  4. Skorowidz król. stoł. miasta Lwowa z oznaczeniem podziału miasta. Nazw ulic I placów, oliczbowania domów numerami konskrypcyjnemi i orientacyjnemi z wymienieniem właścicieli realności – tudzież nazw i numerówdawniejszych. – Lwów: Nakładem król. stoł. miasta Lwowa, z drukarni Instytutu Stauropigiańskiego, 1889.
  5. Skorowidz król. stol. miasta Lwowa – Lwów, 1916.
  6. Skorowidz nowych i dawnych numerów realności, tudzież nazw ulic i placów król. stoł. miasta Lwowa... – Lwów, 1872.
  7. Spigel J.R. Skorowidz adresowy Król. stol. miasta Lwowa. – Rocznik II: Rok 1910. – Lwów, 1909.

Автор опису – Ігор Мельник