Вул. Лисенка, 03 – житловий будинок
У 1769 р. ділянку між нинішніми вул. Винниченка та Гуцульською викупив у монастиря сестер Кармеліток архітектор Петро Полейовський. У 1802 р. власником ділянки став Карл Тірі. У 1837 р. дружина львівського купця Едварда Ґабленца – Алоїза викупила у спадкоємців Тірі. Більшу часину ділянки придбали у Алоїзи Ґабленц архітектори Йоганн Зальцман і Флоріан Ондерка, які збудували на ній у 1840-х рр. кілька будинків. Серед них і цей будинок. Зараз у будинку розташована спортивна школа СДЮШОР "Сигнал". Пам’ятка архітектури місцевого значення, охоронний № 975 – житловий будинок 1840–1841 рр.
Архітектура
Триповерховий,
на високому цоколі, будинок, що в плані
нагадує літеру «П», з внутрішнім подвір’ям
збудований у стилі пізнього класицизму
у 1840–1841 рр. (архітектори Йоганн Зальцман
і Флоріан Ондерка). Стіни
чільного фасаду оброблені дощатим
рустом. Над широкою в’їзною брамою –
балкон з металевим поручнями. Вікна
фасаду мають півциркульне завершення.
Персоналії
Власники:
-
у 1871 р. – Кавана (Kawana);
- у 1889 р. –
малолітні Ян та Анна Кавана (Cawana Jan i Anna
małol.);
- у 1910 р. – Йозеф Єґерманн
(Jaegerman Józef);
- у 1916 р. – Ян Абґар Єґерманн (Jaegermann Jan Abgar).
Мешканці
у 1902 р.:
- інженер Мацєй Черни (Czerny Maciej),
- радник лісництва Карл Гептер (Hetper Karol),
- надвірний радник Антоній Єґерман
(Jaegermann Antoni),
- лікар, спеціаліст хвороб
грудей др. Владислав Ясінський (Jasiński
Dr. Wład.),
- фінансовий ревізор Юзеф Мразек
(Mrazek Józef),
- професор гімназії і стенограф
Володимир Резль (Resl Włodzimierz),
- палітурник Євген Спожарський(Spożarski Eugeniusz).
Мешканці
у 1910 р.:
- власник нерухомості, інженер,
архітектор і художник, член Міської
ради Йозеф Абґар Єґерманн (1843–1927,
Jaegerman Józef),
- випускник
Політехніки Абґар Єґерманн (Jaegerman
Abgar),
- залізничний радник Александер Ґьоц
(Götz Aleksander),
- урядник доменів та лісів
Віктор Губер (Huber Wiktor),
- капітан Зденко
Кіршнер (Kirschner Zdenko),
- вчитель Еміль
Лясковський (Laskowski Emil),
- службовці Гелена
Пеєрсфельд (Peyersfeld Helena), Ян Сопух (Sopuch
Jan), Фердинанд Шіцле (Szicle Ferdynand),
- професор
гімназії Володимир Резль (Resl Włodzimierz),
- возний намісництва Казимир Сікора
(Sikora Kazimierz),
- приватний службовець Мар’ян
Шидловський (Szydłowski Maryan),
- аптекарка
Анелія Віслоцька (Wisłocka Aniela),
- типограф
Іван Возняк,
- вдови Костянтина
Де-Лож (Des-Loges Konstantyna), Алоїза Пейкфельд
(Peykfeld Alojza), Юлія Виробкова (Wyrobkowa Julia),
Ядвіга Пепловська (Pepłowska Jadwiga),
- приватні особи Броніслава Янусєвич (Janusiewicz Bronisława), Якуб Кафка (Kafka Jakób).
За адресою вул. Куркова,3 була з 1894 р. майстерня відомого майстра рам та іконостасів Євстахія (Станіслава) Щуплякевича (Stanisław Eustachy Szczuplakiewicz, 1870–1922). У 1906–1910 він виготовляв іконостаси у сецесійному стилі для багатьох церков на замовлення митрополита Андрея Шептицького.
Джерела
- Вуйцик В. Вибрані праці // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація», ч. 14. – Львів, 2004. – С. 166-169.
- Енциклопедія Львова. Т. 2. / За ред. А. Козицького. – Львів: Літопис, 2008. – С. 271.
- Памятники истории и культуры Украинской ССР: Каталог-справочник. – Киев, 1987. – С. 314.
- Biriulow J. Rzeźba lwowska od połowy XVIII wieku do 1939 roku: Od zapowiedzi klasycyzmu do awangardy. – Toruń, 2008.
- Czerner O. Lwów w dawnej rycinie i planie. – Wrocław–Warszawa–Kraków, 1997.
- Księga adresowa Król. stol. miasta Lwowa. – Lwów, 1902.
- Lwów. Ilustrowany przewodnik. – Lwów: Centrum Europy, 2003. – 320 s..
- Skorowidz król. stoł. miasta Lwowa z oznaczeniem podziału miasta. Nazw ulic I placów, oliczbowania domów numerami konskrypcyjnemi i orientacyjnemi z wymienieniem właścicieli realności – tudzież nazw i numerówdawniejszych. – Lwów: Nakładem król. stoł. miasta Lwowa, z drukarni Instytutu Stauropigiańskiego, 1889.
- Skorowidz król. stol. miasta Lwowa – Lwów, 1916.
- Skorowidz nowych i dawnych numerów realności, tudzież nazw ulic i placów król. stoł. miasta Lwowa... – Lwów, 1872.
- Spigel J.R. Skorowidz adresowy Król. stol. miasta Lwowa. – Rocznik II: Rok 1910. – Lwów, 1909.