Вул. Лисенка, 23а – колишня міська стрільниця ID: 2187

Садиба Стрілецького братства з парком, розташована за адресою Лисенка, 23а, датується ХІХ ст. Протягом існування комплексу його неодноразово оновлювали. Є пам'яткою архітектури і містобудування місцевого значення: ох.№М-980. Сам же будинок Стрілецького братства, т.зв. Стрільниця, датується 1899 роком і пов'язаний з іменами арх. Йозефа Енґеля і Альфреда Каменобродського. У повоєнний час у північному корпусі Стрільниці змагалися і тренувалися чемпіони світу та Європи, медалісти й учасники Олімпійських ігор: Микола Калиниченко, Дмитро Бобрун, Володимир Зименко та ін. З 14 жовтня 2012 року в колишньому палаці Стрільниці відкрили музей визвольної боротьби України. Будівля є пам'яткою архітектури і містобудування місцевого значення: ох.№М-158.

Історія

Стрілецьке товариство — спадкоємець заслуженого для Львова Куркового братства, заснованого ще в XV ст. У 1783 році Куркове братство придбало частину Чичевичівського городу під Вовчою горою і 1789 року збудувало там садибу (Вуйцик). Відтоді вулицю, де розташоване товариство, називали Курковою (назва проіснувала до 1939 р.). Первісне Куркове братство, пізніше — Стрілецьке товариство, прислужилося місту тим, що залучалося у воєнний час до оборони, а в мирний займалося вишколом міщан у стрільбі. Вправи мали змаговий характер: стрільці ціляли в півня, прив'язаного до жердини, і найвлучнішого обирали "курковим королем". Йому дозволяли носити медаль і золотий перстень. Спершу стріляли тільки з лука, пізніше — з вогнепальної зброї. Найвправніших міська рада нагороджувала цінними призами. Вкупі з іншими привілеями братству дозволяли утримувати кеґлярню (кегельбан), яку влаштували 1872 р. і розширювали у 1901, 1904, 1910 рр. (функціонувала до 1939 р.).

Протягом існування комплексу його неодноразово оновлювали. У 1872 році, згідно задуму Йозефа (Юзефа) Енґеля (Engel), давній будинок реконструювали, а у 1899 реставрували новий будинок Стрільниці (арх. Альфред Каменобродський (Kamenobrodzki)). Відновлювальні роботи проводили у 1901, 1904, 1910, 1932 рр. (ДАЛО 2/2/7350), а також у 2008–2012 рр. З 1890 року розширювали та впорядковували парк (садівник Бауер (Bauer)). Останню реконструкцію парку провели у 1989–1992 рр.

Стрільниця справно виконувала своє призначення змагального осередку зі стрільби з лука та кульової стрільби. На парковому терені змагалися аматори легкоатлетичного кросу. У 1930-х рр. "курковим королем" неодноразово ставав лучник Бруно Пруґар з львівського клубу "Поґонь", учасник Олімпійських ігор 1936 року в Берліні. Високих результатів у стрілянні з лука домоглися брати Мирон та Роман Труші, сини художника Івана Труша.

У повоєнний час, коли Стрільниця разом із територією навколо відійшла до Прикарпатського військового округу, у північному корпусі облаштували тир, де змагалися і тренувалися чемпіони світу та Європи, медалісти й учасники Олімпійських ігор: Микола Калиниченко, Дмитро Бобрун, Володимир Зименко, Анатолій Онищук, Борис Мельник, Степан Старинський, Анатолій Кукса. Тут вправлявся у стрільбі уславлений п'ятиборець, неодноразовий чемпіон світу, учасник і призер трьох Олімпіад Павло Ледньов (Кордіяк).

До 1991 року територія Стрільниці належала військовим.

14 жовтня 2012 року в колишньому палаці Стрільниці відкрили музей визвольної боротьби України.

Будівельна історія (коротко):

1823 р. — закладено парк Стрільниці (ландшафтний арх. — Ернст Віттман (Wittman)).
1825–28 рр. — зведено первісний будинок стрільниці (арх. Франц Трешер (Trescher)).
1869–1870 рр. — збудовано палац, змагальний та службовий корпуси (арх. Йозеф Енґель).
1899 р. — адміністративний будинок ліворуч від в'їзної брами (арх. Альфред Каменобродський).

Архітектура

Комплекс стрільниці утворювали декілька будівель. Головна споруда — палац складної форми у плані, двоповерховий із наріжною чотиригранною вежею. Двоповерховий будинок праворуч головного в'їзду на територію — колишній "фоґард", тепер — житловий. Ліворуч — триповерховий будинок із ризалітами, увінчаними шоломами. На даху цього будинку розміщений флюгер у вигляді півня — символу Стрілецького товариства. На північ від палацу розташований змагальний корпус або стрілецький павільйон. На заході ділянки стоїть невелика споруда службового приміщення з пивницями (тепер напівзруйнована), вкопана у схил гори. До комплексу стрільниці входить ландшафтний парк.

Люди

Альфред Каменобродський (Alfred Kamenobrodzki) — архітектор.
Бауер (Bauer) — садівник.
Бруно Пруґар — лучник, представниктовариства "Поґонь", учасник Олімпійських ігор 1936 р. в Берліні. Неодноразово обирався "курковим королем". Змагався у тирі львівської Стрільниці.
Ернст Віттман (Ernst Wittman) — ландшафтний архітектор.
Йозеф (Юзеф) Енґель (Jozef Engel) — архітектор.
Павло Ледньов — видатний п'ятиборець, багаторазовий чемпіон світу та призер Олімпійських ігор. Вдосконалював свою майстерність у тирі Стрільниці у 1960–70-х рр.
Франц Трешер (Franz Trescher) — архітектор.

Джерела