Вул. Лисенка, 10 – житловий будинок ID: 1539

кол. адреса: Куркова, 10 (конскрипційний № 701 4/4). У 1800–1801 р. на частині ділянки що належала монастирю отців Кармелітів Босих був збудований критий манеж та школа верхової їзди Йозефа Круппа. Манеж тягнувся вздовж нинішньої вул. Лисенка. На його місці у 1890-х рр. було збудовано кілька орендних будинків за проектом архітектора Анджея Ґоломба. Серед них і будинок під № 10. У 1910 р. в кам’яниці працювала редакція часопису «Урядничих огляд» („Przegląd urzędniczy"), якою керував К. Ноймаєр (K. Neumayer). У 1929 р. в будинку розташовувалися: редакція часопису «Театральна бібліотека» (Teatralna Bibljoteka) і крамниця колоніальних товарів Л. Пажиґнат (Parzygnat L.). Пам’ятка архітектури місцевого значення, охоронний № 979 – житловий будинок ХІХ ст.

Архітектура

Триповерховий, на високому цоколі, будинок з маленьким внутрішнім подвір’ям збудований у стилі історизму у 1890-х рр. за проектом Анджея Ґоломба. З обох сторін чільного фасаду вступають незначні виступи-ризаліти з балконами, які мають необарокове мережне поруччя, на другому поверсі. Стіни фасаду оздоблені дощатим рустом. Вікна другого поверху завершені прямокутними сандриками, над балконами – трикутними. Над сандриками з обох боків встановлені фігурки путті. Особливістю плану будинку є гострий кут зі східного боку, спричинений конфігурацією ділянки за яким починається сад колишнього монастиря оо. Кармелітів Босих, відроджений від вулиці високим муром.

Люди

Автор проекту Анджей Ґоломб.

Власники:

• у 1871 р. – Казимир Тишкевич (Tyszkiewicz Kazimierz),
  
• у 1889 р. – Порбус Барчевський (Barczewski Porbus),
  
• у 1902 р. – Анна Контецька (Kontecka Anna),
  
• у 1916 р. – Юліан Тимонєвич і спільники (Timoniewicz Julian i spólnicy).

Мешканці у 1902 р.:

• власниця нерухомості Анна Контецька (Kontecka Anna),
  
• інженер Крайового виділу Олександр Богданович (Bogdanowicz Aleksander),
  
• учитель Роман Чішевський (Ciszewski Roman),
  
• полковник Освальд Ґро (Groh Oswald),
  
• професор гімназії Станіслав Клеменсєвич (Klemensiewicz Stan.),
  
• власник маєтків Едгар Пашкудзький (Paszkudzki Edgar).

У 1903–1905 рр. в кам’яниці перебувало закордонне представництво Революційної Української Партії (РУП). Тоді тут мешкав Симон Петлюра (1879–1926). У грудні 1904 на конференції РУП у Львові він виступив проти об'єднання з російськими соціал-демократами (РСДРП). Декілька місяців Петлюра навчався на університетських курсах українознавства у Львові, якими керував Михайло Грушевський. З березня 1917 р. Петлюра став членом Української Центральної Ради, з травня – головою Українського Військового Генерального Комітету, з червня – генеральний секретарем (міністром) військових справ. У січні-лютому 1918 р. він сформував Гайдамацький Кіш Слобідської України. У листопаді 1918 р. звільнений із в'язниці і обраний до складу Директорії Української Народної Республіки (УНР). З листопада 1918 р. – Головний Отаман Армії УНР. З листопада 1920 р. керував роботою уряду УНР у Польщі. У жовтні 1924 р. Петлюра поселився в Парижі, де був убитий більшовицьким агентом Шварцбартом 25 травня 1926 р.

Мешканці у 1910 р.:

• начальник Товариства «Дністер» Антон Окпиш (Okpysz Antoni),
  
• старший судовий службовець Мар’ян Анджейовський (Andrzejowski Maryan),
  
• службовці намісництва Юзеф Шанцер (Szancer Józef), Владислав Шандровський (Szandrowski Władysław),
  
• службовець ощадної каси Зиґмунт Черни-Шварценберґ (Czerny Szwarcenberg, Zygmunt),
  
• парох о. Пйотр Левандовський (Lewandowski ks. Piotr),
  
• асистент Політехніки Ян Пашек (Paschek Jan),
  
• касирка театру Стефанія Антоневська (Antoniewska Stefania),
  
• службовці Генрик Ґрубер (Gruber Henryk), Оскар Городиський (Horodyski Oskar),Еразм Казновський (Kaznowski Erazm),
  
• інженери Матвій Шварценберґ (Szwarzenberg Maciej), Едмунд Чайка (Czajka Edmund),
  
• фінансовий комісар на пенсії Антон Чайка (Czajka Antoni),
  
• возний намісництва Антон Ґолда (Golda Antoni),
  
• кравчиня Катерина Ґолда (Golda Katarzyna),
  
• чоловічий кравець Теодор Станько (Stańko Teodor, Stańkowski Teodor),
  
• акушерка Евеліна Кравець (Krawiec Ewelina),
  
• ґрайзлерка (дрібна крамарка) Анелія Вольна (Wolna Aniela),
  
• пенсіонерка Фелікса Лесьнєвич (Leśniewicz Feliksa), 
• вдова Амалія Сладек (Sladek Amalia).

Організації

• 

Джерела