Вул. Курбаса, 3 – кінотеатр (не діє) ID: 1690
У будинку колишнього театру-вар'єте на вул. Леся Курбаса, 3 діяли кінотеатри: "Казино де Парі" (1911–1916), "Кінотеатр Червоного Хрестa" (1916–1918). Сьогодні (2013) у будинку розміщується Львівський академічний театр імені Леся Курбаса.
Історія
Будинок за сучасною адресою вул. Л. Курбаса, 3 (колишня вул. Рейтана, 7) споруджений як театр-вар'єте у 1909 році за переробленим проектом (1908 р.) Віденського бюро конструкцій. Архітектори — Зиґмунт Федорський (Zygmunt Fedorski) та Станіслав Мацудзинський (Stanisław Macudziński).
У цьому будинку Мельхіор Майблюм (Melchior Meiblum) у 1911 році відкрив кінотеатр "Казіно де Парі" ("Casino de Paris"). Ціни на квитки були відносно невисокими — від 2 до 5 корон в естрадних ложах та ложах 2-го поверху.
На стенді на вул. Вірменській (1911–1918 рр.) була розміщена афіша "Казіно де Парі", де йшлося про демонстрацію оперети Йозефа Штрауса "Летюча миша" ("Feldermaus"). У 1911–1918 рр. у вар'єте діяв кінотеатр, можливо, йдеться про демонстрацію першої екранізації 1917 р. Ернста Любича (Ernst Lubitsch) — "Das Fidele Gefängnis".
У 1916–1918 рр. власником кінотеатру був "Червоний хрест" (Czerwony Krzyż), і кінотеатр змінює свою назву на "Кінотеатр Червоного Хреста" ("Кіno Czerwonego Krzyża"). Значна частина його прибутків віддавалася на допомогу солдатам і їхнім родинам.
Після закінчення Першої світової війни у 1918 році кінотеатр перестає діяти, адже припиняє свою діяльність львівське представництво віденської студії "Уранія" ("Urania"), а також тому, що Мельхіор Майблюм покидає Львів.Архітектура
Овальний зал глибиною 11,5 м та заввишки 6,5 м із дзеркалом сцени 4,5х5,5 м. У конструкціях балок і лож використаний метал. Орнаментальні розписи Зигмунта Балька, балкони оздоблені барельєфами Францішека Берната. Завіса "Вакханалія" виконана Мар'яном Ольшевським.
Пов'язані будівлі та простори
-
Вул. Курбаса, 3 – Львівський театр ім. Л. Курбаса
Люди
Бальк Зиґмунт
(Zygmunt
Balk)
— автор
орнаментальних розписів в інтер'єрі.
Бернат Францішек (Franciszek
Biernat) — скульптор,
автор барельєфів в інтер'єрі.
Майблюм Мельхіор (Melchior
Meiblum)
— власник
мережі кінотеатрів, засновник “Казино
де Парі".
Мацудзинський Станіслав (Stanisław
Macudziński) —
архітектор.
Ольшевський Мар'ян (Olszewski) —
художник, автор завіси
"Вакханалія".
Федорський Зиґмунт (Zygmunt
Fedorski)
—
архітектор.
Джерела
- Barbara Gierszewska, Kino i film we Lwowie do 1939 roku (Kielce: Wydawnictwo Akademii Świętokrzyskiej, 2006), 428.
- Архітектура Львова: Час і стилі. ХІІІ–ХХІ ст. (Львів: Центр Європи, 2008), 720.
- Борис Мельник, Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. ХІІІ–ХХ століття (Львів: Світ, 2001), 126.
- Віктор Проскуряков, Юрій Ямаш, Львівські театри: час і архітектура (Львів: Центр Європи, 1997), 132.
- Приватна збірка І. Котлобулатова.
- Приватна збірка П. Ґранкіна.
- Радянський Львів: 1939–1955. Документи й матеріали (Л.: Книжково-журнальне видавництво, 1956).
