Вул. Котляревського, 47 – житловий будинок

1903–1904 рр. — будівництво двоповерхової вілли (архітектор А. Захаревич,  будівельне бюро І. Левинського).
1905–1906 рр. — розбудова вілли (архітектор А. Захаревич,  будівельне бюро І. Левинський).
4 лютого 1937 р. — внутрішня реконструкція вілли: часткова заміна конструкцій даху, перепланування окремих приміщень, а також благоустрій присадибної території.
1940-ві рр. — пристосування однородинної вілли під житловий будинок з кількома помешканнями, одне з яких влаштували на піддашші (мансардне), надбудувавши стіни у північній брилі.
2007 р. — реконструкція партерних приміщень і сутерен (архітектор Габор Сарваш).

Наприкінці XIX ст. Кастелівка почала інтеґруватися у міську тканину Львова, як територія садибної забудови. Урбаністичний проект цієї частини міста реалізували відомі архітектори — професор Політехніки Юліян Захаревич (Julian Zachariewicz), його син Альфред та знаменитий підприємець і будівничий Іван Левинський. 1885 р. вони викупили в міста землі під назвою Новий Світ і Байки та, починаючи з 1888 р., поступово забудували її віллами за власними проектами. Головною "артерією" свого міста-саду архітектори визначили вулицю "На віллах", яку 1895 р. назвали на честь Людвіка Набеляка (під час німецької окупації — Ф. Шиллера, а з 1946 р. І. Котляревського).

Парцелі, розташовані при новопрокладеній вул. Набеляка  (кад. №№ 2510/7, № 2510/8, № 2510/9, № 2510/12), виділені з будівельної ділянки (конскр. № 93 ¼), придбав Кароль Дзядонь Дзелінський (Karol Dziadoń Dzieliński). 18 червня 1903 р. власник подав звернення до маґістрату про дозвіл на будівництво двоповерхового житлового будиночку з піддашшям для однієї родини. До звернення був доданий проект архітектора Альфреда Захаревича, що працював в архітектурно-будівельному бюро Івана Левинського. Дозвіл на будівництво вілли К. Дзелінському маґістрат видав 19 серпня 1903 р., а 18 липня 1904 р. власник звернувся про надання консенсу на заселення новозбудованої вілли, якій надали орієнтаційний № 31. 17 серпня 1904 р. ділянці, на якій стояла вілла, був наданий новий конскрипційний № 1608¼, а 18 серпня 1904 р. власник отримав дозвіл на заселення. У документах зазначено, що у віллі на першому поверсі містилися: житлова кімната, кухня, сходова клітка, вбиральня й відкрита веранда; на мансарді — дві кімнати, ванна, сходова клітка і великий балкон (тераса).

Кароль Дзелінський мав намір розширити свій будинок і 24 червня 1905 р.  звернувся до маґістрату з проханням про дозвіл на добудову до північного фасаду двоповерхової брили на високих сутеренах; автор проекту добудови — Альфред Захаревич. Дозвіл на добудову був виданий 24 липня 1905 р. У добудованій частині в сутеренах містилися — кухня, кімната для слуг, пральня, вбиральня та сходова клітка; на партері і поверсі — по дві кімнати і сходова клітка. Будівництво завершили 26 травня 1906 р. 7 липня 1906 р. був даний дозвіл на заселення.

Наступним власником вілли став інженер Еміль Братро (Emil Bratro), який мешкав на вул. Калічій Горі, 5. 4 лютого 1937 р. він звернувся до маґістрату з дозволом на внутрішню реконструкцію вілли на вул. Набеляка, 47, яка перебувала у його власності. Планувалася часткова заміна конструкцій даху, перепланування окремих приміщень, а також благоустрій присадибної території з влаштуванням сіткової огорожі на високому бетонному підмурівку зі стовпами, в’їзними воротами та хвірткою з боку вул. Набеляка. Автор проекту з перепланування — концесійний будівничий, інженер Кароль Янічек (Karol Janiczek). Згідно з проектом замурували деякі дверні ніші, пробили один дверний отвір на партері, перепланували кухню, в приміщенні санвузла влаштували комірку, а туалет перенесли до лазнички. На поверсі на місці кухні влаштували житлову кімнату з піччю.

У повоєнний радянський період однородинну віллу пристосували під житловий будинок із кількома помешканнями, одне з яких влаштували на піддашші (мансардне), надбудувавши стіни у північній брилі. 2007 р. будівля набула нових елементів, зокрема дисонуючих, в результаті проведеної реконструкції на першому поверсі за проектом архітектора Габора Сарваша. Згідно з проектом від заходу на місці балкону влаштовано велику засклену веранду, що закрила бічний вхід, від якого залишилися сходи; з тильного боку вілли розширено веранду у вигляді фахверкової конструкції та влаштовано над нею терасу, в помешканнях розібрані всі печі. Над головним входом влаштований дашок, в окремих помешканнях замінено первинну дерев’яну столярку вікон на металопластикову. Територію вілли впорядкували, навколо будинку влаштували відмостку та вимостили доріжки бетонною бруківкою. Від сходу (вул. Котляревського, 45) ділянку відгородили високим цегляним муром, від півдня — секціями сіткової огорожі на високому цегляному підмурівку.