Вул. Котляревського, 47 – житловий будинок
Будинок під № 47 на вул. Котляревського, що є колишньою віллою Кароля Дзядоня Дзелінського, збудований у 1903–1906 рр. фірмою Івана Левинського, за проектом Альфреда Захаревича. Вілла розташована на центральній вулиці респектабельної дільниці Кастелівки — між нинішніми вулицями Генерала Чупринки, Горбачевського, Кастелівка та Кольберґа. Основним акцентом будівлі є наріжна вежечка з високим гострим шпилем, що разом із відкритим цегляним муруванням та високими стрімкими дахами під черепицею надають віллі готизуючого характеру.
Рішенням Львівського облвиконкому № 381 від 05.07. 1985 р. вілла внесена до списку пам’яток місцевого значення (Ох. № 116-М).
Архітектура
Будинок двоповерховий із сутеренами та мансардою, мурований із цегли, з відкритим муруванням, тильний фасад отинькований, накритий стрімкими дахами. Планувально-просторова структура сформована двома різновисокими та різночасовими брилами, об’єднаними півциркульною у плані, виступаючою за фронт забудови східного фасаду, сходовою кліткою. До тильного фасаду, замість первісної дерев’яної веранди, прилягає сучасна веранда, вирішена у вигляді фахверкових конструкцій.
Вілла акцентована шпилястою вежечкою (на північно-західному наріжнику давнішої брили) та коминами під полив’яною черепицею, що разом із відкритим цегляним муруванням та високими дахами надають будівлі готизуючого характеру.
Фасади будівлі вирішені архітектурно-декоративними та пластичними засобами: відкрите цегляне мурування, віконні прорізи підкреслені виступаючими сеґментними цегляними перемичками з білокам’яними замковими каменями у вікнах сутерен, білокам’яні наріжники і тяга, що підкреслюють нижній ярус на рівні сутерен, дерев’яні випусти дахів, кольорова полив’яна черепиця мансардних дахів (збереглася на шпилястому чотирисхилому дашку вежечки), декоративні ковальські затяжки перекрить, високі цегляні комини, балкон сходової клітки з огородженням із прокатного заліза. Чільний фасад (від вул. Котляревського) підкреслений трикутно виступаючим спарованим вікном на східчастому кронштейні, вкритим двосхилим пірамідальним дашком.
Вхід до будинку веде через невеликий тамбур, що прилягає до сходової клітки з чільного (північного) боку. Дерев’яні двостулкові двері головного входу оздоблені елементами окуття столярки (завіси, штаби, замок), що підкреслюють романтичний характер вілли.
Інтер’єр дерев’яної сходової клітки вирішений у неоготичному стилі: дерев’яні перила, декоративний елемент освітлення на міжповерховій площадці, бра та формовані декоративні консолі.
Пам’ятка є яскравим зразком романтичної віллової забудови Львова періоду модерну.
Персоналії
Братро Еміль (Emil Bratro) — інженер, власник вілли з 1937 р.
Дзядонь Дзелінський Кароль (Karol Dziadoń
Dzieliński) — львів’янин, звів
власну віллу на вул. Котляревського, 47.
Захаревич Юліян (Julian Zachariewicz) — відомий архітектор,
професор Політехніки.
Левинський Іван — знаменитий підприємець і будівничий, архітектор.
Набеляк Людвік (Ludwik Nabielak) — поет, політичний діяч, що активно відстоював
слов’янство в його протистоянні германізації, іменем якого була названа вулиця.
Сарваш Габор — архітектор, автор реконструкції партерних приміщень 2007
р.
Янічек Кароль (Karol Janiczek) — будівничий, інженер, автор перепланування вілли
1937 р.
Інтерв'ю
Джерела
1. Державний архів Львівської області (ДАЛО) 2/1/5272.
2. Карта Львова 1936 р.
3. Ситуаційний план Кастелівки, 1885 р.
4. "Кастелівка" , Енциклопедія Львова, Львів, 2010, Т. 3.
5. Львів. Туристичний путівник (Львів: Центр Європи, 2007).
6. Архітектура Львова. Час і стилі, (Львів: Видавництво ̎"Центр Європи̎", 2008).
7. Бірюльов Ю. Захаревичі — творці столичного
Львова (Львів: Центр Європи, 2010).
8. Дорош А. Ю. Проходи
не без задоволення і з мораллю. Путівник (Львів, 2008), 111–113.
9. Жук І. Львів Левинського: місто і будівничий (
Київ: Грані-Т), 35–41.
10. Мельник Б. В. Довідник
перейменувань вулиць і площ Львова (Львів: Світ, 2001).
11. Нога О. Іван Левинський: архітектор, підприємець, меценат (Львів, "Центр
Європи", 2009), 192, 412 іл.
12. Biriulow J. Wiatr przemian. Nowe tendencje w architekturze Lwowa
1890-1914 /Architektura Lwowa XIX wieku– (Kraków: Międzynarodowe Centrum
Kultury w Krakowie, 1997).
13. Lewicki J. Między tradycją a nowoczesnością. Architektura Lwowa lat 1893-1918, (Warszawa: Neriton, 2005).
14. Żuk I. "Twórczość Alfreda
Zachariewicza a historia architektury Lwowa", Sztuka i historia. Materiały Sesji Stowarzyszenia
Historyków Sztuki. Kraków, listopad 1988 (Warszawa:
PWN, 1992), 344, 345.