Вул. Кльоновича, 07 – житловий будинок

1898 p.: Чиншовий будинок при вул. Кльоновича, 7 побудований за проектом архітектора Анджея Ґоломба (Andrzej Gołąb) для власника Мойcея Обергарда (Mojżesz Oberhard). Проект був затверджений магістратом 26 червня 1898 р.

1927 p.: 15 квітня 1927 р. М. Яворовська зробила подання до комісаріату четвертої дільниці з проханням перевірити примусове усунення водопроводу в передпокою її помешкання, що знаходиться на першому поверсі. 29 квітня інженер Сілка (Siłka) майстер Сайдель (Seidel) з міського закладу водопроводу перевіряли водопровідну інсталяцію в передпокою помешкання М. Яворовської і ствердили, що водопровід є раціонально підведений фірмою Іжик і Лясоцкі (Irzyk i Lasocki) 9 лютого 1927 р. Як стверджували урядовці, скарги М. Яворовської є безпідставними і походять від несвідомості. Вони старалися переконати в тому власницю помешкання, яка натомість образила урядовців. 14 травня 1927 р. урядовці подали до маґістрату скаргу за образу їх під час виконання службових обов’язків. 22 квітня 1927 р. санітарний лікар четвертої дільниці Янковський (Jankowski) cтверджує, що М. Яворовська має спільну кухню з А. Маньчуковським, який в лютому цього року самовільно, без дозволу маґістрату, провів там нові водопровідні інсталяції. При цьому він поєднав каналізаційну трубу з водостічною трубою, і таким чином отруйні гази з клоаки затруювали помешкання М. Яворовської. 18 серпня 1927 р. згідно з розпорядженням маґістрату на вимогу віцепрезидента Львова Леонарда Сталя фірма Іжик і Лясоцкі  привела водопровідні інсталяції до первісного стану.

1928-1929 pp.: Газета „Глос польський” („Głos polski”) від 5 червня 1928 р. на с. 3 описуючи ці події зазначує, що згідно статуту „Союзу вчительок” від 22 грудня 1902 р в будинку, який належить цій організації, можуть проживати лише старші самотні пенсіонерки вчительки. Натомість вже декілька років у цьому будинку проживає лише одна самотня вчителька пенсіонерка Марія Яворовська, всі решта помешкання винаймаються родинам. На першому поверсі проживає старший офіцер пошти Станіслав Маньчуковський, який згідно судових документів та актів застосовує докучливі репресії стосовно М. Яворовської. Два роки тому він закрив їй доступ до спільної кухні і водопровідних інсталяцій так, що вона мусіла зі своєї скромної пенсії 50 злотих купувати собі воду. Окружний суд міста Львова змусив Маньчуковського це припинити і наклав на нього штрафи в розмірі 200, 500 і 1000 злотих. Однак, незважаючи на це, Маньчуковський влаштував водопровідні інсталяції для своєї сусідки в туалеті і далі постійно їй допікав. 25 травня 1929 р. на М. Яворовську хтось напав в темному передпокою (коридорі), облив її водою і мало не задусив. „Союз вчительок” вже чотири роки не бере оплату за помешкання в М. Яворовської і постійно з нею судиться. Громадськість м Львова виражає свій протест проти такого ставлення до колишньої вчительки і просить міську владу вжити відповідних заходів, а саме, взяти під опіку самотню вчительку, усунути з будинку „Союзу вчительок” теперішніх винаймачів і віддати його помешкання згідно статуту убогим вчителькам-пенсіонеркам, які на старість не мають спокою та вчиняють самогубства, як це недавно сталося при вул. св. Юзефа, де з помешкання третього поверху кинулася вниз вчителька-пенсіонерка Фріцувна (Fritzówna).

У судовій справі М. Яворовської за період 1927-1931 рр. складено 39 актів (перший від 22 квітня 1927 р., останній 16 гудня 1931 р.)

1938 p.: 27 червня 1938 р. маґістрат звертається до його керівника „Союзу вчительок” Станіслави Медейської з тим, що фасад її будинку відновлений лише до висоти першого поверху, а верхня частина є брудною і не відновленою. Маґістрат наказує провести відновлювальні роботи в терміні 14 днів, бо в противному випадку накладе штраф у розмірі 400 злотих. 30 червня 1938 р. маґістрат м. Львова стверджує, що будинок на вул. Кльоновича, 7 є власністю дому польських вчительок („Союзу вчительок”). 20 жовтня 1938 р. наказані роботи виконані.