Вул. Городоцька, 36 – кінотеатр (не діє) ID: 1628

У будинку на вул. Городоцькій, 36 діяв кінотеатр під різними назвами: "Ілюзіон" (1911), "Стелла-Маре" (1911), "Геліос" (1911–1912), "Перла" (1912–1916), "Народне кіно Червоного Хреста" (1916–1918), "Світанок" і кіноклуб "Авангард" (1932–1944). У 1918–1932 роках тут діяв Малий міський театр, а в 1944–1948 роках — кінотеатр "Москва". Сьогодні будинок належить Львівському драматичному театру ім. Лесі Українки, а частина його приміщень здається в оренду.

Історія

Кінотеатр "Ілюзіон" ("Illusion") заснований у 1911 р. у колишньому Католицькому домі на вул. Ґродецькій, 2b (сьогодні — вул. Городоцька, 36). Його власниками були Герман Опат (Herman Opat) та спілка, яка складалась із Йозефа Яскульського (Józef Jaskólski) і Едмунда Лібанського (Edmund Libański). У 1911 році кінотеатр змінив свою назву на "Стелла-Маре" ("Stella-Mare"), а пізніше сюди з колишнього театру Скарбка перенесено кінотеатр "Геліос" ("Helios"). У 1912 році тут працювало всього 7 осіб. Кінотеатр мав невигідне розташування у "мало залюдненій дільниці", і прибутки від кінопоказів були невеликими. Через це його власники надсилали прохання до місцевої влади звільнити кінотеатр від частини податків. Ціни на квитки у 1912 році коштували від 20 геллерів до 7 корон.

У 1912–1916 роках кінотеатр діяв під назвою "Перла"("Perła").

У 1916 році власником кінотеатру став Червоний хрест, і його перейменовано на "Народне кіно Червоного Хреста" ("Ludowe Kino Czerwonego Krzyża"). Під цією назвою кінотеатр діяв до кінця Першої світової війни. Значна частина його прибутків йшла на допомогу постраждалим у війні. У кінотеатрі, окрім звичайних кінострічок, демонстрували і Воєнні тижневики, які інформували про військові дії на фронті.

У 1918–1932 роках у цьому приміщенні кінотеатр не працював, натомість діяв "Малий міський театр" ("Teatr mały").

З 15 травня 1932 року розпочав свою діяльність новий звуковий кінотеатр "Світанок" ("Świt") на 469 місць. На першому кіносеансі було продемонстровано фільм "Король вальсу" ("Król walca"). Під назвою "Світанок" кінотеатр проіснував до 1944 року. Його власником був Союз католицьких товариств та доброчинних закладів (Związek Towarzystw Katolickich i Zarządów Dobroczynnych). Керівником кінотеатру було призначено Станіслава Зборовського (Stanisław Zborowski).

З 1932 року кожної неділі вранці тут відбуваються покази кіноклубу "Авангард" ("Awangard"), зокрема, демонструють стрічки Сергія Айзенштейна, Йоріса Івенсона, братів Темерсонів тощо. Так, у січні 1933 року у цьому кінотеатрі відбулась львівська прем'єра "Білого сліду"("Biały ślad") — кінострічка про лижний спорт, знята у Татрах одним із членів "Авангарду". У серпні 1932 року цю стрічку було відзначено на Міжнародному кінофестивалі у Венеції.

У рапорті Львівського Староства за 1939 рік зазначено, що власниками кінотеатру є Союз католицьких товариств та доброчинних закладів і Станіслав Зборовський. Керівником і власником кіноапаратури "Світанку" був Степан Бодзьох (Szczepan Bodzioch). На 1939 рік кінотеатр мав борги на суму 40 тис. злотих.

У 1944–1948 роках у будинку діяв кінотеатр "Москва". Це був один із кінотеатрів першої категорії у Львові, тут був зручний зал для глядачів, демонструвалися нові стрічки. Пізніше приміщення кінотеатру передано Театру музичної комедії.

Люди

Степан Бодзьох (Szczepan Bodzioch) — один з керівників кінотеатру
Станіслав Зборовський (Stanisław Zborowski) — один з керівників кінотеатру
Едмунд Лібанський (Edmund Libański) — член спілки власників
Герман Опат (Herman Opat) — засновник, співвласник кінотеатру
Юзеф Яскульський (Józef Jaskólski) — член спілки власників

Джерела