ID: 2567
Перший український театр для дітей і юнацтва

Історія

Цей будинок — єдиний театр у Львові з архітектурою у стилі функціоналізму. Він був спроектований і збудований як театр (1938-39) і до сьогодні зберіг свою функцію.

Про театрально-художню діяльність львівської єврейської громади відомо з XVII ст. Її сталий розвиток у кінці ХІХ – на початку ХХ ст. вже позначився у просторі міста низкою стаціонарних споруд. На ділянці на вул. Єзуїтів, 11 (від 1871 р. — вул. Ягайлонська) вистави проводилися спершу в дерев'яному павільйоні, що збудували наприкінці ХІХ ст. за проектом Соломона Рімера. Капітальна будівля з'явилася наприкінці 1930-х рр. Власник ділянки Маврицій Вурм замовив проекти у двох архітекторів — Владислава Бляйма та Даніеля Кальмуса. Кожен із них розробив свою пропозицію, а до реалізації було обрано проект Кальмуса.

Архітектори керувалися насамперед умовами ділянки і повністю використали її площу для розбудови театру. Вміщуваність будівлі за обома проектами приблизно однакова. Проте планування, яке запропонував Кальмус, було кращим: зручніше організований доступ до зали, головні та евакуаційні сходи, головний хол із гардеробами, буфет та фойє; приміщення дирекції запроектовані окремо від санітарно-технічних, а кінопроекторська із кабіною світлотехніків і акустиків менше виступає в простір залу.

Даніелю Кальмусу вдалося у своєму проекті досягти функціональної строгості та доцільності будівлі, без декоративних деталей, але з відкритим експонуванням естетичних якостей матеріалів і конструктивних елементів. Він використав комбінацію круглих та стрічкових вікон, прямокутні двері; простір тамбуру і вестибюлю винесений за контур головного плану, торцевий фасад симетричний. Якщо порівнювати із проектом Бляйма, то фасади, які запроектував Кальмус, більш відповідні до кліматичних умов Львова: над глядацькою залою, фойє, сценічною коробкою зведено похилі дахи. Це надає особливий регіональний характер загалом функціоналістичній будівлі. 

Пов'язані історії