Вул. Галицька, 17 – житловий будинок

XVII–XVIII ст. – дерев’яний будинок Домагаличів під стрихом.
XVII–XVIII ст. – двоповерхова кам’яниця Мораковського.
1765 р. – кам’яниця Мораковська завалилася.
1766 р. – проект на відбудову кам’яниці (арх. Францішек Кульчицький).
1786–1791 рр. – зведення триповерхової, двовіконної кам’яниці на видовженій вглиб парцелі Домагаличівській або Струсевичівській (власник Антон Марґер, арх. Максиміліян фон Крус).
1804 р. – кам’яниця набула сучасного вигляду.
1881 р. – реконструкційні роботи: заміна міжповерхового перекриття і даху (арх. Ян Шульц).
1896 р. – реконструкція сходової клітки (арх. Володимир Підгородецький).
1935–1936 рр. – заміна крамничних вітрин на сучасні (арх. І. Менке, С. Кайль).

Будинок (конскр. №280 ст., №281 н.) стояв коло мурів Галицької брами. До нього увійшли дві кам’яниці: 1) невеличка (9,2 ліктя по фасаду) Домагалича (Domagalicz) або Струсевича (Strusiewicz), потім Тошевича (Toszewicz) і 2) Мораковського (Morakowski) (23,2 ліктя). Кам’яниця Мораковського була останньою з лівого боку вулиці і прилягала до міських мурів. Між нею і міським муром був засклеплений перехід, який вів попри мур до міського арсеналу, а понад цим переходом були розташовані помешкання. Так само з протилежного (парного) боку вулиці такий перехід попри мури вів до вул. Різницької (початок Театральної). Після 1777 р., коли розібрали міські укріплення, вздовж південного відрізку муру пролягла вул. Нова (Братів Рогатинців). Тоді частина кам’яниці Мораковської відійшла для прокладення вулиці, частина об’єдналася з невеличкою кам’яницею Домагаличів.

Войцех Домагалич був купцем, торгував рибою та виконував обов’язки львівського лавника. Його син, Ян Домагалич, був фундатором каплиці при римо-католицькій катедрі, збудованої 1645 р. і розібраної архієпископом Вацлавом Сєраковським (Sierakowski) у ІІ пол. XVIII ст. У цій каплиці знаходився чудотворний образ Богородиці, званий Домагаличівський, пензля Йозефа Вольфовича (Wolfowicz).

На поч. XVIII ст. будинок Домагаличів мав два дерев’яні поверхи під стрихом, а Мораковського – також два поверхи, але муровані. У ІІ пол. XVIII ст. обидві кам’яниці належали остринському старості Йозефу Лосю. 1765 р. кам’яниця Мораковська завалилася. Наступного року її власник, регент магістрату Томаш Прешер (Preszer) мав намір її відбудувати, уклавши контракт із архітектором Францішеком Кульчицьким (Kulczytski), однак будівництво не відбулося. 1786 р. доктор філософії та медицини, віденець Антон Марґер (Marger), що від 1784 р. викладав у львівському університеті курс анатомії, на аукціоні купив дві будівельні парцелі: Струсевичівську (конскр. №278 ст.) і коло Галицької брами (конскр. №279 ст.) у Франциска Лося, і замовив проект в архітектора Максиміліяна фон Круса (von Krus). На видовженій вглиб парцелі Крус запроектував триповерхову, двовіконну кам’яницю. З проекту виглядає, що будинок мав стояти на парцелі шириною 9,2 ліктя, тобто Домагаличівській або Струсевичівській. 1791 р. Антон Марґер із дружиною Терезою оселилися у новозбудованій кам’яниці. 1804 р. Марґер відпродав свою кам’яницю (конскр. №281 н.) Ґоттлібу Пентеру (Penter). Можливо, за нього вона отримала сучасний вигляд.

1881 р. домовласниця Кароліна Пентер провела деякі реконструкційні роботи, зокрема заміну міжповерхового перекриття і даху. Ремонтні роботи вів архітектор Ян Шульц (Schulz). 1896 р. за проектом архітектора Володимира Підгородецького (Podhorodecki) реконструювали сходову клітку. У 1935 і 1936 рр. проведено заміну крамничних вітрин на сучасні (арх. І. Менке (Menke), Соломон Кайль (Keil)). В цей час на партері була крамниця жіночого одягу Штрауба (Schtraub), в радянський період – кооперативний магазин “Колосок”.