...

Вул. Глінки, 7 – готель "Замок Лева" (колишня вілла)

ID: 427

Двоповерховий будинок був споруджений у 1903–1904 рр. за проектом архітектора Артура Шлеєна як приватна вілла львівського єврейського банкіра Германа Фельдштайна. Вілла є яскравим зразком архітектури неоґотики, в якій водночас застосовані новітні як для поч. ХХ ст. конструктивні рішення. Пам'ятка архітектури (ох. № 1229-М). Сьогодні тут функціонує готель "Замок Лева".

Історія

Вулицю Кадетську бічну (сучасна вул. Глінки), що виникла на поч. ХХ ст., свого часу вважали однією з найпрестижніших у місті. Розташована серед мальовничої озелененої території на північному схилі Вулецьких пагорбів, вона була забудована у першій половині ХХ ст. віллами — спершу неоґотичними (будинки №№ 1а, 5, 7), а згодом, у 1930-х рр., — у стилі функціоналізму.

У 1913 р. вулицю назвали на честь польського магнатського роду Гербуртів. Під час німецької окупації, у 1943–1944 рр., вона була вул. Травневою (Маіеnѕtrаѕѕе), а від 1945 р. отримала назву на честь російського композитора Михайла Глінки (1804–1857).

Замовником та першим власником вілли на вул. Глінки, 7 був Герман Фельдштайн (Feldstein), львівський єврей-банкір, згодом — директор Кредитного земського товариства. Член Львівської міської ради, він входив до складу кількох комісій, зокрема із контролю за боргами, з озеленення (plantacyjna), апровізаційної та статистичної. Провадив активну громадську діяльність. У 1913–1915 рр. керував кінотеатром "Кінетофон Едісона", що розміщувався в будинку за сучасною адресою просп. Шевченка, 8.

16 листопада 1903 р. львівський магістрат затвердив проект вілли, який розробив архітектор Артур Шлеєн (Artur Schleyen). Наступного року будівництво вілли було завершене (ДАЛО 2/1/2262). Згідно із проектом Шлеєна це була двоповерхова споруда у колоритній неоґотичній стилістиці. Її тодішня адреса —вул. Кадетська бічна, 5; конскрипційний № 1602 ¼.

У 1910 р. у віллі розмістилося Товариство "Притулок", яке у часі шкільних канікул опікувалося дітьми з єврейських родин. Секретарем Товариства була дружина Германа — Гелена Фельдштайн.

У радянський період тут була резиденція першого секретаря обкому КПУ (Мельник, 2008, 173). Сьогодні у будинку розміщений готель "Замок Лева".

Архітектура

Вілла окремо розташована серед житлової забудови кін. ХІХ – поч. ХХ ст. на південь від центру міста. Чільним фасадом будівля повернена до вул. Глінки. Ділянка відокремлена від вулиці огорожею.

Ділянка вілли мала прямокутну форму, як це зазначено на проектному кресленні. Вілла є окремо розташованою ближче до фронту вулиці. Рекреаційна зона біля вілли поділена доріжками, тут також є палісадник та господарська зона.

 

Планувальна структура

Згідно із проектним кресленням 1903 р. вхід до вілли пролягав через перший поверх до прямокутного вестибюлю, де були влаштовані сходи, а навколо групувалися різні приміщення: комора, кухня, санвузол, креденс, веранда, а також їдальня, вітальня, кабінет. Із веранди на південь та з передпокою на схід були додаткові виходи до саду. Сходова клітка сполучала сутерени, перший, другий поверхи та горище. На другому поверсі розташовувалися спальні, передпокій, туалет, ванна кімната та дві тераси. В сутеренах були приміщення сторожа, службова кімната, пральня, туалет і пивниці.

У 1939 р. архітектор Ян Ярош (Jan Jarosz) здійснив незначне перепланування вілли.

Згідно з проектними кресленнями перекриття між поверхами виконано склепіннями системи Кляйна, а балки — зі залізобетону за новою для того часу системою Еннебіка (Hennebique) (ДАЛО 2/1/2261). Конструкцію даху створено з дерев’яних крокв.

Архітектурну композицію будівлі характеризує динамічне та асиметричне поєднання об’ємів різної висоти та форм дахів. Вілла двоповерхова з терасою на північно-східному фасаді, прямокутної конфігурації у плані. У пластиці фасадів наявне відкрите кам’яне мурування і тиньковані поверхні на основі вапняно-піскового розчину, металеві ґратки вікон, огородження терас та поруччя сходів. Вхід до вілли — сходами через півциркульний портал, що підтримується стилізованою ґотичною колоною з капітеллю. Вікна лучкові у рівні сутеренів та 1-го поверху, прямокутні — у рівні сутеренів, 1-го та 2-го поверхів, півциркульні — у рівні 2-го поверху, півциркульний трифорій — на 1-му поверсі. Вікна мають ґотичне тиньковане обрамування та замкові камені.

Чільний (західний) фасад у рівні 2-го поверху містить півциркульну вежу, яка завершується терасою на 2-му поверсі. Причілок східчастий має стилізоване ґотичне завершення та півциркульні дахові вікна. Наріжник південного та західного фасадів акцентується стилізованим контрфорсом, а наріжник північного та східного фасадів завершується терасою на рівні 2-го поверху зі стилізованим огородженням. Північний фасад, де міститься портал з головним входом, прикрашає півциркульне вікно із замковим каменем та маскароном у вигляді чоловічого обличчя. Дахи двосхилі та чотирисхилі, їх випусти підтримані профільованим карнизом.

Стилістика вирішення фасадів характеризується застосуванням декоративних стилізованих неоґотичних елементів, серед яких: причілок, контрфорс, характер профілювання та форми вікон, дверей, карнизів, балюстрад,  а також вхідний портал і колона з капітеллю, ваза, маскарон, металеві завіси вхідних дверей, ґраток вікон та ліхтаря.

Пов'язані місця

Опис

Вул. Глінки, 1а – художня школа ім. О. Новаківського (колишня вілла)

Детальніше про місце
Опис

Вул. Глінки, 5 – житловий будинок (колишня вілла)

Детальніше про місце

Персоналії

Артур Шлеєн (Artur Schleyen) — львівський архітектор єврейського походження, громадський діяч, у 1903 р. розробив проект вілли для родини Бернарда Фельдштайна.
Герман Фельдштайн (Herman Władysław Feldstein) (1863–1935) — львівський єврей, банкір, директор Кредитного земського товариства, один із керівників кінотеатру "Кінетофон Едісона", член львівської міської ради, громадський діяч, перший власник вілли.
Ян Ярош (Jan Jarosz)архітектор, автор проекту реконструкції вілли.
Гелена Фельдштайн (Helena Feldstein z Nossigów) (~1861–1925) — дружина Германа Фельдштайна, займалася благодійною діяльністю.
Адольф і Евеліна Борак (Adolf, Ewelina Borak) — наступні власники вілли у 1935 р.

Джерела

1. Державний архів львівської області (ДАЛО) 2/1/2262.
2. Світлана Лінда, "Архітектура історизму",  Архітектура Львова: Час і стилі ХІІІ–ХХІ ст., ред. Ю. Бірюльов (Львів, Центр Європи, 2008), 410.
3. Мельник Ігор, "Вулька і Помірки", Львівський Новий Світ та південні околиці Королівського столичного міста Галичини від Святого Юра до Наварії (Львів, Центр Європи, 2008), 173.
4. Львів: Туристичний путівник, ред. Ю. Бірюльов (Львів: Центр Європи, 2004), 304.
5. Księga adresowa Małopolski, Lwów-Stanisławów-Tarnopol (Lwów, 1935).
6. Księga adresowa król. stoł. miasta Lwowa, rocznik IV (Lwów, 1900).
7. Księga adresowa król. stoł. miasta Lwowa, rocznik VI (Lwów, 1902).
8. Księga adresowa król. stoł. miasta Lwowa, rocznik XVII (Lwów, 1913).
9. Księga adresowa Małopolski, Lwów-Stanisławów-Tarnopol (Lwów, 1935).
10. Skorowidz adresowy królewskiego stołecznego miasta Lwowa, rocznik II (Lwów, 1910).
11. Skorowidz adresowy królewskiego stołecznego miasta Lwowa, (Lwów, 1916).


Авторка опису — Марія Захарчишин
Редактор — Ольга Заречнюк

Матеріали з Міського медіаархіву

Пов'язані зображення