Вул. Глінки, 1а – художня школа ім. О. Новаківського (колишня вілла)

Вілла окремо розташована серед житлової забудови кін. ХІХ – поч. ХХ ст. на південь від центру міста. Чільним фасадом будівля виходить на вулицю Глінки. Ділянку відокремлено огорожею, яка через перепад рельєфу між вулицею і самою ділянкою слугує підпірною стінкою.

За конфігурацією ділянка вілли мала прямокутну форму, як це зазначено на проектному кресленні. Існує перепад висот між територією ділянки та вулицею. Вілла окремо розташована ближче до фронту вулиці. Рекреаційну зону біля вілли поділено доріжками, також тут є палісадник та господарська зона з колишньою стайнею (тепер офісний будинок).

Планувальна структура

Згідно із проектним кресленням 1903 р. вхід до вілли пролягав через перший поверх до прямокутного вестибюлю, де були влаштовані сходи, а навколо — симетрично справа й зліва від сходів та передпокою — групувалася низка приміщень: кімнати, санвузли, ванна кімната, кухня, з якої був вхід до комори, службова кімната. У правій частині будинку зі службової кімнати був вхід до круглої у плані вежі, де містилася додаткова сходова клітка, що поєднувала сутерени з усіма поверхами та мала окремий вихід на південь у сад. Головна сходова клітка сполучала сутерени, перший, другий та мансардний поверхи. На другому поверсі містилися спальні, ванна кімната, санвузол, креденс. З окремих спалень та салону були виходи на тераси. На мансардному поверсі — горищні приміщення.  В сутеренах розміщувалися приміщення пралень, маґелів, комор, кухні та службової кімнати — у правій частині будинку, та пивниць, помешкання сторожа із санвузлом — у лівій. Всі приміщення обігрівалися за допомогою печей.

У період, коли в будівлі перебувала Приватна гуманітарна гімназія ім. Генрика Йордана, а саме в 1939 р., архітектор Ян Ярош дещо доповнив та змінив внутрішнє планування. На першому поверсі було розміщено: кабінет директора гімназії, вчительську, канцелярію власника, класи для гімназистів та ліцеїстів, санвузли. На другому поверсі розташувалася бібліотека, класи, кімната вчителя, майстерня, санвузли, а на мансардному — кабінет лікаря з ванною кімнатою, санвузли, кабінет та класи із горищним приміщеннями. В сутеренах були столярна майстерня, природнича майстерня, кімната вчителя, службова кімната, пивниці, помешкання сторожа, санвузли.

Згідно із проектними кресленнями перекриття між поверхами здійснено склепіннями системи Кляйна, а балки виконано із залізобетону за новою для того часу системою Еннебіка (Hennebique) (ДАЛО 2/1/2257). Конструкцію даху змонтовано з дерев’яних крокв.

Архітектурну композицію будівлі характеризує динамічне й асиметричне поєднання об’ємів різної висоти та форм дахів. Наріжні об’єми вирішено у формі веж.

Вілла двоповерхова з мансардою і терасами  на західному та східному фасадах, прямокутної конфігурації в плані. У пластиці фасадів наявне стилізоване кам’яне мурування і тиньковані поверхні на основі вапняно-піскового тиньку, металеві ґратки вікон. Вхід до вілли пролягає через стилізований ґотичний півциркульний портал із причілком, що підтримується колонами з капітелями, обабіч яких містяться металеві ліхтарі. Наріжники головного фасаду завершуються двома стилізованими вежами, круглими у плані: одноярусною зліва — з відкритою терасою, та триярусною справа — із контрфорсом, поділеною горизонтальними тягами і вкритою конусним дахом зі шпилем.  Вікна лучкові прямокутні — у рівні сутеренів та з тильного фасаду 2-го поверху, півциркульні — у рівні 1-го та 2-го поверхів, півциркульні біфорії та трифорії — на 2-ту й 3-му поверхах, вони мають ґотичне тиньковане обрамування. Головний (західний) фасад над вхідним порталом містить півциркульні ніші, а зі сторони північного фасаду, над вікном 2-го поверху прилаштовано маскарон у вигляді жіночого обличчя.  Причілки східчасті мають стилізоване ґотичне завершення. Причілок головного фасаду містить  дахові вікна у вигляді півциркульного трифорію. На північному фасаді у рівні 2-го поверху міститься еркер, а на східному — тераса та водомети.  Дахи двосхилі та чотирисхилі, їх випусти підтримані профільованим карнизом. Північно-західний наріжник вілли завершується причілком, на якому поміщено зображення гербів тих родів, із яких походили Дилевські — Окша та поєднання гербів Погоня і Косцеша.

Стилістика вирішення фасадів характеризується застосуванням декоративних стилізованих неоґотичних елементів, зокрема шпилів, причілків, веж контрфорс, еркерів, порталів, профілювань та форм вікон, дверей,  карнизів, балюстрад,  а також водометів, колон з капітелями, маскарону, вітражів, герба, металевих завіс вхідних дверей, ґраток вікон та ліхтарів.