Вул. Івана Федорова, 25 – кам'яниця Кривесівська (не існує)

XVI ст. – зведення першої мурованої кам’яниці.
1704 р. – кам’яниця сильно пошкоджена.
Поч. XVIII ст. – відбудова кам’яниці.
1863 р. – заміна ґонтового даху на бляшаний (арх. Йозеф Мюель).
1867 р. – реконструкція офіцини (надбудова другого поверху, арх. Йозеф Мюель).
1912 р. – кам’яницю розібрали.

Кам’яниця на Федорова, 25 постала на місці попереднього дерев’яного будинку. У XVІ ст. її звів Кость Русин, який згодом передав кам’яницю своєму зятеві греку Ахіллі (Achilla). Від 1601 р. будинок перейшов у власність передміського юдея Арона Рубіновича (Rubinowicz), і відтоді ним володіли представники юдейської громади. Під час шведської інвазії 1704 р. кам’яниця була сильно пошкоджена, після чого її відбудував тогочасний власник, відомий кагальний бурмістр Зельман Пінкасович (Pinkasowicz). За ліктьовим податком 1767 р., кам’яниця називалася Кривесівською (Krywesowska).

Будівельна справа за 1863 р. подає опис давньої Кривесівської кам’яниці: чотириповерхова, з дерев’яними перекриттями, внутрішніми (з подвір’я) балконами, зі сходами та одноповерховою офіциною (флігелем). Ширина фасаду кам’яниці дорівнювала 9,9 м. 1863 р. кам’яницю, яку вкривав високий ґонтовий дах, перекрили новим дахом із бляшаною покрівлею. Проект на заміну даху виготовив Йозеф Мюель (Mühel). 1867 р. за його проектом одноповерхову офіцину перебудували на поверхову. З будівельної справи відомо, що на поч. XX ст. будівля вимагала реставрації. Як відзначав Маєр Балабан (Bałaban), була вона на той час “рудера (з пол. напівзруйнована будівля – прим. ред.), брудна і занедбана, але тим цікава, що була останньою зі всіх старих кам’яниць, на тому боці вулиці Жидівської”. 1912 р. чільний будинок, власником якого був Ісак Панцер (Pancer), розібрали з метою будівництва нового. Однак, з невідомих причин його не збудували. Перед розбиранням обміри кам’яниці виконав архітектор Якуб Шелєр (Scheller). В тилу ділянки стояла офіцина, що прилягала до споруди ритуальної лазні й належала до кагальних споруд на вул. Арсенальській, 7, що перебували у власності юдейського шпиталю. До тієї офіцини 1912 р. перенесли різню з розібраної кагальної кам’яниці на Федорова, 27. Різня розташовувався на партері, над ним було надбудоване приміщення сторожа, яке належало до ділянки №25. Офіцина із різнею, як власність Панцера, простояла до 1932 р. Тоді її розібрали через аварійний стан, згідно з вимогою магістрату від 1930 р.

Кривесівська ренесансна кам’яниця збереглася на рисунку Жидівської вулиці, який виконав Франц Ковалишин 1904 р. Львівський архітектор Януш Витвицький (Witwicki) 1944 р. розробив проекти реконструкцій втрачених ренесансних споруд середміської юдейської дільниці на XVII ст. для проекту “Панорама середньовічного Львова”. Підставою для цієї роботи були скрупульозні дослідження. Вітвіцький провів обміри збережених фрагментів Кривесівської кам’яниці.

Вільна парцеля, на якій стояла ренесансна Кривесівська кам’яниця з офіциною, перебувала у власності Ісака Панцера та юдейської громади (шпиталю) до 1939 р. Того ж року перестала функціонувати різня.

У радянський час вільні парцелі (№№ 23, 25) використовувались як господарське подвір’я з тимчасовими спорудами ЖЕКу. У південно-східному куті ділянки, при північній стіні синагоги та при західній стіні ритуальної юдейської лазні з миквою (басейном) стояла прямокутна двоярусна споруда. Її збудували відразу по війні. На нижньому поверсі розташовувались майстерні ЛКП, а на верхньому – кімната сторожа. Ця споруда у плані не співпадала зі своєю попередницею – шхітою (різнею). Її також розібрали під час розкопок як таку, що не мала історичної та архітектурної цінності. Ще давніше неподалік від цієї споруди, при межовій стіні з ділянкою №27 були туалети, які розібрали наприкінці 1980-х рр. Майже ціле подвір’я ЛКП було замощене бетонними плитами. Всі споруди радянського часу демонтували в процесі архітектурно-археологічних досліджень, які проводились упродовж 2009–2011 рр. під керівництвом Юрія Лукомського. На ділянці віднайдено артефакти, які розкривають етапи формування парцелі: зрубна житлова будівля з XV ст. на місці кам’яниці, дренажні зрубні колодязі, дві дерев’яні микви (в тилу парцелі), одна з яких приватна (у пивниці кам’яниці), колодязь, мощення бруком тощо.