Вул. Друкарська, 6а – житловий будинок

ID: 2344

Чотириповерховий мурований будинок, колишній тильний будинок кам'яниці Ходзенковичів, що датується XVII–XIX ст. Сучасного вигляду набув після розбору прилеглої кам'яниці із західного боку і, відповідно, утворення на її місці відрізку вул. Друкарської. Будинок є пам'яткою архітектури і містобудування національного значення (ох.№1291), згідно Постанови №442 Ради Міністрів УССР від 24 серпня 1979 року. Сьогодні це житловий будинок, цокольні приміщення орендує кафе з дегустаційним залом “Масандра”.

Історія

Кам’яниця під назвою Ходзенковичівська згадується у списках платників податків 1631 та 1662 рр., пізніше – у ліктьовому податку 1767 р. Вона займала всю ділянку між вул. Вірменською і суч. вул. Лесі Українки. На заході до неї прилягала кам’яниця Якубовичівська. Останню розібрали наприкінці XVIII ст. Відтоді вул. Друкарська (тодішня “За Оленем”) отримала своє продовження, а давня кам’яниця Ходзенковичівська – новий вуличний фасад. На той час будинок від вул. Лесі Українки був тильною кам’яницею. Вірогідно, на межі століть відбулася перша реконструкція будинку. Саме в цей період його крило від вул. Лесі Українки отримало ескарпування, а фасад від вул. Вірменської – оформлення скульптурними барельєфами. У 1860 р. власники будинку Іполіт та Пауліна Ольшевські (Olszewski) провели значну реконструкцію всього будинку з добудовою бічних крил. Від 1894 р. власником стає Герш Райс (Reiss). Саме на його замовлення арх. Міхал Фехтер у 1898 р. проводить чергову реконструкцію, після якої споруда набуває сучасного вигляду. Два під’їзди, розташовані візаві біля бічних крил, дали початок новій нумерації будинку – він отримав дві адреси: №6 та №6а. У 2001–2002 рр. пивниці та підземелля будинку були пристосовані під дегустаційний зал і винний льох кримських вин “Масандра”. У 2013 р. проводиться реставрація фасаду будинку від вул. Друкарської.

Архітектура

Це колишній тильний будинок кам’яниці Ходзенковичів (вул. Вірменська, 21). Наприкінці XVIII ст., після пробиття нового відрізку вул. Друкарської та ескарпування з боку вул. Скарбківської (Лесі Українки), будинок утворив характерний архітектурний акцент на перехресті вулиць.

В об’ємно-просторовому рішенні представляє північне крило будинку №21 на вул. Вірменській (поштова адреса: вул. Друкарська, 6). Однак з огляду на оформлення північного фасаду (від вул. Лесі Українки) кардинально відрізняється від елевації будинку на вул. Вірменській, тому виділений в окрему пам’яткову одиницю.

Будинок мурований з цегли, у плані Г-подібний, чотириповерховий. Фасад від вул. Лесі Українки та наріжник на перехресті вулиць укріплені контрфорсами, які надають пам’ятці відтінку давнини і виступають основними елементами в її естетичному сприйнятті. Всі інші зовнішні ознаки презентують стильові засади “сухого” бідермаєра – стилю сер. ХІХ ст. Міжповерховий карниз ділить фасади на 2 яруси, причому 1-й ярус практично позбавлений будь-яких декоративних елементів. Вікна та глухі ніші 3–4-го поверхів – у скромних обрамуваннях із сандриками-поличками та замковими каменями. У завершенні, під карнизом, проходить вузький аркатурний пояс. Вертикальний ритм утворюють широкі лопатки 2-го ярусу. Певного пом’якшення зовнішньому вигляду надають балкони на південній стіні фасаду від вул. Друкарської та оформлення вхідних дверей, характерні для кін. ХІХ ст. Стильові ознаки історизму має також огорожа сходової клітки, шахта якої розміщена в глибині об’єму від вул. Друкарської.

Внутрішнє розпланування помешкань секційне з анфіладним розміщенням кімнат. У пивницях та напівпідвальних приміщеннях влаштовано дегустаційний винний зал (вхід у підземелля на осі між будинками №6 та 6а). Перед входом встановлена скульптурна постать любителя вин.

Персоналії

Герш Райс (Hersch Reiss) – власник будинку.
Іполіт Ольшевський (Ipolit Olszewski) – співвласник будинку.
Міхал Фехтер – львівський архітектор кін. ХІХ – поч. ХХ ст.
Пауліна Ольшевська (Paulina Olszewska) – співвласниця будинку.
Ходзенковичі – рід вірменських міщан.

Джерела

1. Державний архів Львівської області (ДАЛО) 2/3/8.
2. М. Капраль, Національні громади Львова XVI–XVIII ст. (Соціально-правові взаємини) (Львів: Піраміда, 2003), Карта 1.
3. Памятники градостроительства и архитектуры УССР, Т. 3 (Киев: Будівельник, 1985), 31.
4. Т. Трегубова, Реконструкція розпланування середньовічного Львова за письмовими джерелами, “Архітектурна спадщина України”, 1996, №3, Ч.2, 27 [Автор посилається на джерела: ЦДІАЛ 52/1/777, 783, 812].

Автор опису — Ігор Сьомочкін
Редакторка — Ольга Заречнюк
Літературна редакторка — Юлія Павлишин