Вул. Чукаріна, 1б – житловий будинок

15-поверхові житлові будинки району масової житлової забудови Сихів у Львові є акцентними вставками серед 9-типоверхової типової забудови. Вони розташовані в основних композиційних вузлах, поблизу громадських центрів, сприяють кращому орієнтуванню в районі та є пізнаваними елементами панорами району. Будинок за адресою вул. В. Чукаріна, 1б – один із ряду житлових будинків-акцентів Сихова, збудованих за індивідуальним проектом повторного застосування. Їхнє зведення почалося у сер. 1980-х рр. Ці будинки різнили наявність чи відсутність вбудованої громадської функції на рівні 1-го поверху. У будинку за адресою вул. В. Чукаріна, 1б додаткової громадської функції не передбачалося, і він залишився одним із трьох будинків даної типології, де не було додано громадської функції. Це можна пояснити тим, що він дещо віддалений від активної комерційної смуги – головної осі житлового району пр. Червоної Калини, а також тим, що поряд із ним розташований ринок роздрібної торгівлі “Шувар”, який достатньою мірою забезпечує торгівельну функцію та функцію обслуговування. В інших будинках, збудованих за схожими проектами, до житлової функції додалися промислові та продуктові магазини, побутове обслуговування, заклади харчування, відділення банків, медичні кабінети, аптеки тощо.

Будинок на вул. В. Чукаріна, 1б зблокований із десятиповерховим житловим будинком №1а, разом із яким він був комплексно спроектований. Шістнадцятиповерховий будинок складається з підвалу, 15-ти житлових поверхів та 16-го – технічного. Для того, щоб сформувати пірамідальний силует, архітектори зменшили площі 14-16 поверхів. Проте кількість і планування квартир, розташованих з 2-го по 13-й поверх – незмінні (Технічний архів ДП ДІПМ “Містопроект”, Объект №1850). У будинку розташовано 72 одно-, дво-, три- та п'ятикімнатні квартири, загальною площею 4815 м² та житловою – 2904 м². Однокімнатних квартир передбачено 3, житлова площа кожної з них – 18 м², загальна – приблизно 39 м²; двокімнатних квартир – 13, житловою площею 29 м² та загальною – 51 м². Найбільше у будинку трикімнатних помешкань – 43, серед яких є квартири трьох типів, житлові площі яких приблизно 40 м², а загальні варіюються в межах 55-70 м². Також у будинку передбачено 13 п'ятикімнатних квартир із житловою площею 50 м² та загальною – 97 м². Висота поверху 2,8 м, в чистоті – 2,5 м. В будинку передбачено 2 ліфти: пасажирський і вантажний. Площа забудови – 542 м² (Технічний архів ДП ДІПМ “Містопроект”, Объект №1850). Згідно конструктивної схеми будівлі, несучими з 1-го по 7-й поверхи є внутрішні та зовнішні поперечні стіни включно з силуетними каменями; з 8-го до технічного поверху – зовнішні стіни з ефективної цегли, оздоблені силікатним каменем; внутрішні стіни з 8-го по технічний поверх – з ефективної цегли. Перекриття виконані зі збірних залізобетонних панелей, сходи – зі збірних залізобетонних сходових маршів і майданчиків. Збірні залізобетонні балкони з напівкруглим завершенням у плані є особливим елементом будівлі (Технічний архів ДП ДІПМ “Містопроект”, Объект №1850). Окремі площини фасаду будинку оздоблені набризком пневмоспособом полімерцементним розчином. Насиченим бордовим і жовтим кольорами позначено головну вертикальну вісь, яка підкреслює вхід і відображає на фасаді розташування сходової клітки. Додатково промальовано вертикальні смуги, які, підкреслюючи морфологію будівлі, членують її монолітний об’єм. Передбачалося, що цоколь повинен бути оздоблений фасадною плиткою бежевого кольору. Проте тинькування не поновлювалося, і на сьогодні вся поверхня фасаду будинку відображає кладку силікатної цегли. Оздоблення інтер’єрних поверхонь: в кімнатах передбачався паркет, у передпокоях – лінолеум, санвузли облицьовувалися керамічною плиткою, а стіни покривалися мокрим тиньком (Технічний архів ДП ДІПМ “Містопроект”, Объект №1850). Зважаючи на недостатні теплоізоляційні показники будинків цієї типологічної групи, мешканці часто самостійно утеплюють фасади у хаотичний спосіб. Незважаючи на конфігурацію балконів, мешканці активно їх склять. Враховуючи також зміну функції перших поверхів, можна констатувати трансформацію цих житлових структур та їх адаптацію до нових умов.