Просп. Червоної Калини, 081 – кінотеатр "Кінопалац ім. О. Довженка", "Кіно", "ім. О. Довженка"

Будівля кінотеатру розташована на перетині головних магістральних доріг житлового району Сихів – просп. Червоної Калини (колишня вул. Криворізька) та вул. Сихівської (попередні назви – вул. Ізоляторна, вул. Ворошилова). Згідно з проектом загального громадського центру житлового району, будівля була пов'язана функціонально і композиційно з комплексом інших споруд. Локація ідеологічного ядра району, згідно початкового проекту, тяжіла до міських транспортних шляхів та основних потоків населення. Зв’язок громадського центру з просторою площею, до якої прилягає з півночі кінотеатр, повинен був бути забезпечений завдяки великій пішохідній платформі, яка мала бути влаштована на перехресті двох великих транспортних артерій. Хоч загальний громадський центр Сихова так і не був збудований у зв’язку з глибокою кризою у Радянському союзі у сер. 80-х рр., навколо кінотеатру сформувався своєрідний культурний осередок району.

Композиційно споруда кінотеатру поєднана зі спорудою ресторану на 245 місць, яка прилягає до кінотеатру із західного боку, поєднуючись масивною перґолою на рівні 2-го поверху. В споруді ресторану сьогодні розташовані кафе, готель і 2 магазини.

Хоча кінотеатр був зведений в епоху індустріального типологізму, він, на відміну від більшості громадських будівель радянського Сихова, фактично був збудований за індивідуальним проектом. До авторського колективу ввійшли архітектори А. В. Ващак, В. В. Каменщик, Є. А. Мінкова та конструктори М. П. Бачинський, Ю. Г. Хробак. Замовником проектування та будівництва кінотеатру було Управління кінофікації.

За основу функціонального зонування будівлі було взято типовий проект двозального кінотеатру зі стінками із цегли на 800 та 300 місць, проте фасади були повністю змінені.

Будівля – двоповерхова, з підвалом. Головний вхід передбачений з південної сторони, який веде у фойє 1-го поверху. Таким чином, на 1-му поверсі, згідно з проектом, передбачались фойє з буфетом, яке відкритими сходами поєднане з фойє 2-го поверху, каси, адміністративні та господарські приміщення, курилка та плакатна майстерня. Серед приміщень 2-го поверху – фойє, кінопроекційні, майстерня кіномеханіка, перемотувальна, кімната кіномеханіка та радіовузол, приміщення агрегатів охолодження кінопроекторів, електросилова, тамбур і туалет. У приміщення кінозалів на 800 та 300 місць можна було потрапити і з фойє 1-го та 2-го поверхів, і безпосередньо з вулиці, оскільки з північної сторони організовані 2 додаткових входи в обидва кінозали, а також – вхід для персоналу. Площа забудови кінотеатру становить 1540 м², а загальна площа всіх його приміщень – 2745 м².

На головному фасаді прочитуються три головні елементи – дещо заглиблений фронт 1-го поверху, фронт 2-го поверху та масивний козирок, оздоблений профільованим алюмінієм, який завершує композицію та є найбільш пізнаваним елементом споруди. Композиція головного фасаду побудована з вираженим домінуванням горизонтальних ліній на бокових фасадах, обриси яких відображають просторове вирішення кінозалів, формуючи динамічну діагональ, підсилену вертикальним членуванням. Приміщення фойє та буфету на 1-му та 2-му поверхах прочитуються за допомогою двох горизонтальних смуг вітринного засклення, почленованого вузькими простінками та колонами на 1-му поверсі. Згідно задуму архітекторів, фасад був покритий теразитовим тиньком білого та сірого кольорів, цоколь облицьований пиляними плитами теребовлянського пісковику з виділенням вертикальних швів, фриз під вітриною на 2-му поверсі облицьований плитами туфу світлих тонів, колони та підвітринна стінка 1-го поверху облицьовані мармуровими плитами світло-сірих тонів, усі козирки оздоблені профільованим алюмінієм, анодованим “під бронзу”. Дерев’яні елементи зовнішніх вхідних дверей, згідно проекту, мали бути покритими безколірним лаком, дерев’яні елементи віконних блоків – пофарбовані білою масляною фарбою.

Інтер’єрні поверхні бокових стін глядацьких залів так само, як і стіни вестибюля та фойє, оздоблені декоративною штукатуркою з мармуровою крихтою, стеля фойє декорована гіпсовими модулями з рельєфним візерунком.

Для будівлі характерні геометризм, пуризм форми. Ключову роль відіграють функціональні аспекти, деякі дещо гіперболізовані, що формує ідентичність споруди. Стильовий напрямок – модернізм.