Просп. Червоної Калини, 109 - громадсько-торговий центр "Зубра-Центр"

Споруда громадсько-торгового центру формує ядро мікрорайону №22, який належить до містобудівного комплексу Сихів-ІІІ. Згідно з системою ступеневого обслуговування, застосованого у комплексному проекті житлового району Сихів, у будівлі передбачені заклади первинного обслуговування, які відповідають потребам мікрорайонного центру, та епізодичного і періодичного обслуговування, які відповідають вимогам центру містобудівного комплексу. Проектна документація була завершена у 1990 р., а у 1994 р. споруда була здана в експлуатацію.

Громадсько-торговий центр був збудований за індивідуальним проектом, створеним авторським колективом, до складу якого увійшли Василь Каменщик, Анатолій Ващак, Євгенія Мінкова. До проектування деяких частин будівлі долучались В. П. Мар’єва (блоки “А” і “В”) та В. Б. Пашко (блок “Б”), конструктори – Є. М. Цапов, М. Н. Яцишинець, Л. М. Пашко, В. А. Куликовський. Замовник проекту – УКБ Львівського міськвиконкому. Будівля громадсько-торгового центру була збудована у південній частинні житлового району та стала активним громадським осередком, фактично завершуючи головну транспортну магістраль житлового району – просп.. Червоної Калини. Комплекс громадського центру сформований, власне, громадсько-торговим центром “Зубра-центр”, а також прибудовами до житлових будинків, збудованих також за індивідуальними проектами. Завдяки просторовій та функціональній організації, пропорціюванню та застосуванню спільних мотивів, торгово-громадський центр разом із житловими 9-поверховими будинками серії 84-Л та 15-поверховими цегляними будинками з прибудовами, які виконують громадські функції, та спорудою школи формує ансамбль головного громадського простору мікрорайону та містобудівного комплексу Сихів-ІІІ.

Функціонально і просторово будівля громадсько-побутового центру поділена на три блоки – “А”, “Б”, “В”, які формують внутрішнє господарське подвір'я з двома в'їздами з південної та східної сторін, влаштованими між блоками “А” і “В”, “В” і “Б” відповідно.

Блок “А” – це головна частина споруди, яка займає половину площі, окресленої її зовнішнім контуром, складається з 3-х поверхів та підвалу. У цьому блоці проектом були передбачені універсам із торговою площею 469,4 м², промтоварний магазин із торговою площею 237,04 м², їдальня на 52 місця, роздатковий пункт, аптека з торговою площею 29,5 м², ЖЕК, ательє з пошиття та ремонту трикотажу на 6 робочих місць. Передбачено місце для ліфту. Загальна площа приміщень блоку “А” становить 4063,87 м².

Композиційно блок “А” складається з монолітного одноповерхового об’єму та поєднаного з ним триповерхового квадратного у плані об’єму. Поряд із вертикальним комунікаційним вузлом триповерхової частини влаштоване “друге світло”. Головний вхід до споруди акцентований двома укрупненими лучковими арками та односкатним козирком із західного боку. Вхід до приміщення 1-го поверху здійснюється з боку трьох зовнішніх фасадів, у тому числі з галереї, а доступ до технічних приміщень передбачений з внутрішнього подвір’я.

Блок “Б” формує продовольчий магазин. Блок – одноповерховий, з підвалом, площа забудови – 755,3 м². Головний вхід влаштований з північного боку, додаткові – зі східного боку та з внутрішнього двору.

У блоці “В” були передбачені прийомний пункт вторинної сировини, пральня, майстерні ЖЕКу. Цей блок – двоповерховий, з підвалом, його загальна площа складає 995,5 м². Головні входи влаштовані зі східної та південної сторін, додаткові – з внутрішнього подвір’я.

Об’єм 1-го поверху будівлі фактично по всьому периметру, за винятком частин східного фасаду, оперезаний галереєю з аркадою, сформованою з півциркульних арок.

У будівлі влаштовано збірні стрічкові фундаменти. Стіни 1-го поверху виконані з цегли марки 100, перегородки виконані з ефективної цегли. Кладка стін 2-го і 3-го поверхів виконана з червоної цегли. Зовнішні поверхні стін облицьовані силікатною цеглою. Для оздоблення внутрішніх стін передбачалось оздоблення плитами білого штучного мармуру, покриття тиньком, клейове пофарбування, пофарбування водоемульсійною та масляною фарбами; низ стін або перегородок мав бути оздоблений масляними панелями, тиньком або глазурованою плиткою; для стель передбачався вапняний тиньк, водоемульсійне і клейове покриття. Для підлог різноманітних приміщень використовувались такі матеріали, як мозаїчні плити з бетону, бетонні плити, лінолеум, керамічна плитка.

При оздобленні фасаду було використано теразитовий тиньк кремового й темно-коричневого кольору та облицювання силікатною цеглою. Також використовувалась фальцева черепиця. Елементи алюмінієвих віконних блоків та зовнішніх вхідних дверей анодувались “під бронзу”. Арки галереї та опорні подушки покривались фарбовою сумішшю білого кольору. Дерев’яні елементи зовнішніх вхідних блоків були пофарбовані масляною фарбою білого кольору, дерев’яні елементи зовнішніх вхідних дверей та ворота у внутрішній двір – сірою масляною фарбою.

Ступінь вогнестійкості споруди – ІІ.

Сьогодні споруда використовуються як торговий центр. Набір функцій змінився та суттєво збільшився. Зараз у перепланованих приміщення блоку “А” розташовані магазини побутової хімії, продуктів, вживаного одягу, ювелірних виробів, будівельних матеріалів, туристична фірма, аптеки, перукарня, більярдний клуб, сауна, готель, ломбард, нотаріальна контора, ЛКП, інтернет-кафе, ресторан; у блоці “Б” – ремонти побутової техніки, майстерні, магазин із товарами для дітей, комп’ютерний клуб, продуктовий магазин, кілька кафе, фото послуги, побутова техніка, у блоці “В” – відділок міліції, курси англійської мови, страхова компанія, ремонт одягу, побутової техніки, бенкетний зал, сауна, заклади харчування.

Функціональні зміни відобразились на зміні вигляду будівлі – фасади стали переобтяженими численними вивісками та банерами. Функціонально межі торгово-побутового центру розширились на прилеглу територію у вигляді великої кількості торгових МАФ-ів та стихійної торгівлі. В таких умовах початкову ансамблевість простору громадського центру прочитати значно важче. Упродовж дня активність простору забезпечена завдяки громадському транспорту, оскільки тут розташована кінцева зупинка більш ніж 10 автобусних та 1 тролейбусного маршрутів.

Можна вважати, що стильовий напрямок будівлі – пізній модернізм. Хоча споруда була збудована за часів незалежної України, проте є частиною комплексного проекту планувального району Сихів-ІІІ, виконаного так само, як і ескізний проект споруди торгово-громадського центру у середині 80-х рр.