Вул. Академіка Богомольця, 11а – житловий будинок
Архітектура
Будинок розташований на розі скверу посередині вул. Богомольця. Це колишня чиншова кам'яниця, типова для поч. ХХ ст. Споруджена з використанням сучасних матеріалів та конструкцій, з підключенням до систем водопостачання та каналізації, а також електрики. Всі підсобні приміщення розташовані всередині квартир та мають вікна на подвір'я, а житлові кімнати орієнтовані на вулицю. У декоративному вирішенні будинку застосовані переважно елементи історизму, стилізовані в дусі орнаментальної сецесії.
Будинок наріжний, триповерховий. Мурований з цегли, отинькований. Імовірно, як і всі інші будинки на вулиці, має перекриття системи Кляйна у підвалах, з металевих балок між поверхами, і дерев'яне горищне. Двосхилий дах – дерев'яної кроквяно-стійкової конструкції з пофарбованою бляшаною покрівлею, з кількома люкарнами.
У плані будинок Г-подібної форми, та аналогічно до всіх наріжних будинків на вулиці – зі зрізаним кутом. Утворює спільне внутрішнє подвір'я разом із будинком №15. Головний портал розташований на південному фасаді. Комунікація між поверхами здійснюється за допомогою двомаршевих сходів. З боку подвір'я розташовані чорнові гвинтові сходи, що провадять до невеличких галерей та дають доступ до кухонь і службових туалетів. Згідно первісного плану, на кожному поверсі були розташовані по 2 квартири: одна п'яти-, інша чотирикімнатна. На відміну від більшості будинків на вул. Богомольця, у кам'яниці №11а не було передбачено приміщень для слуг. Кухні, ванни та туалети розташовані всередині квартир і мають вікна на подвір'я або позбавлені природного освітлення.
В об'ємно-просторовому вирішенні будинку домінує його тригранний наріжник, завершений зверху аттиком. Чільний фасад близький до симетрії – убік зміщений вхідний портал. Поверхня партеру оформлена французьким рустом, з кількома більш виступаючими квадрами по кутах (на краях наріжника та пристінку на чільному фасаді). Всі вікна прямокутної форми. Партерні вікна мають обрамлення, стилізовані під необарокові "з вушками". На вищих поверхах фасади почленовані стилізованими пілястрами, прикрашеними сецесійними вінками угорі та гілками рослин унизу. Вікна мають стилізовані сандрики. Фасади завершені карнизом із дентикулами.
Загалом, крім певних перепланувань, вигляд будинку змінився мало. Було закладено вікно 1-го поверху на наріжнику, замінено більшу частину віконної столярки, пофарбовано стіни на сходовій клітці тощо.Пов'язані місця
Персоналії
А. М.
Петров (Петров) – мешканець будинку (1946 р.).
Адам
Куртц (Adam Kurtz) – лікар, мешканець
будинку ( 1932 р.).
Генрик Сальвер (Henryk Salwer) – архітектор, автор проекту будинку.
Герман Валлах (Herman Wallach) – перукар, співвласник
будинку.
Едмунд Бернацький
(Edmund Biernacki) – доцент університету ім. Яна Казимира, лікар-спеціаліст
із внутрішніх хвороб (влітку працював у Карлсбаді), член управління загальних
лікарських лекцій, професор університету, мешканець будинку.
З.
Ставецька (Stawiecka) – акушерка, мешканка
будинку (1910 р.).
Кароль
Шнайдер (Karol Schneider) – лікар-дантист, мешканець будинку (1910–1914
р.).
Клементина з Бохданів Вітославська (Klementyna z Bochdanów Witosławska) – власниця ділянки.
Леон
Вініґ (Leon Winig) – мандрівник, мешканець
будинку (1913 р.).
Луіза
Йонас (Luiza Jonas) – дружина інженера,
мешканка будинку (1913 р.).
Міхал
Бірнбаум (Michał Birnbaum) – купець, мешканець будинку (1910 р.).
Міхал
Мілєвський (Michał Milewski) – перукар, мешканець
будинку (1910 р.).
Нетті Валлах (Netti Wallach) – співвласниця будинку.
Олександр
Баранський (Aleksander Barański) – канцелярський
помічник, мешканець будинку (1913 р.).
Саломон Рімер (Salomon Riemer) – архітектор, автор додаткових
креслень до проекту кам'яниці.
Соломон
Райс (Solomon Reiss) – доктор, мешканець будинку (1910 р.).
Станіслав
Степкович (Stanisław Stepkowicz) – кушнір, мешканець будинку (1914 р.).
Ф. Ю. Токарь – мешканець будинку (1946 р.).
Інтерв'ю
Джерела
- Державний архів Львівської області (ДАЛО) 2/1/132:1.
- Informator lwowski, 1932.
- Ksiega adresowa krolewskiego stolecznego miasta Lwowa, 1914.
- Lewicki Jakub, Między tradycją a nowoczesnością: Architektura Lwowa lat 1893–1918 (Warsaw: Towarzystwo Opieki nad Zabytkami, Wydawnictwo Neriton, 2005), 258-262.
- Skorowidz krolewskiego stolecznego miasta Lwowa (Lemberg, 1910).
- Skorowidz krolewskiego stolecznego miasta Lwowa (Lwow, 1920).
- Wiczkowski J., Lwów, jego rozwój i stan kulturalny oraz przewodnik po mieście, 1907.
- Wykaz domów na obszarze miasta Lwowa, Księga adresowa Małopołski (Lwów, Stanisławów, Tarnopól, Rocznik 1935/1936), 2.
Літературний редактор – Юлія Павлишин