Вул. Бандери, 34 – кінотеатр (не існує)

ID: 1612
У неіснуючому сьогодні будинку на сучасній вул. С. Бандери у 1912–1939 рр. діяв кінотеатр “Ґражина”, засновником якого був Йоахим Шалль. Це – перший кінотеатр Львова, для якого зведено новий будинок, розрахований спеціально на потреби кінотеатру. Проект розробив арх. Роман Фелінський.

Історія

Кінотеатр “Ґражина” (“Grażyna”) на 500 місць розпочав свою діяльність у жовтні 1912 р. у будинку на вул. Леона Сапєги, 34 (С. Бандери). Його власником був Йоахим Шалль (Schall). “Гражина” особлива тим, що це перший кінотеатр у Львові, для якого спеціально спорудили будинок. Він розмістився на околиці тодішнього міста, в центральній частині Базару Ґредлів (Groedlów). “Ґражина” не була елітним кінотеатром, проте користувалася популярністю. Репертуар тут змінювався двічі на тиждень. При кінотеатрі було влаштовано кав'ярню, власником якої був Теодор Креттер (Kraetter).

У пресі в січні 1917 р. відзначено, що у приміщенні цього кінотеатру було відкрито новий кінотеатр “Червоний Хрест” (“Czerwony Krzyż”), прибутки якого призначені на допомогу потерпілим від війни. Ціни на квитки мали бути нижчими, ніж у кінотеатрах, які були розташовані у центральній частині міста.

У міжвоєнний період кінотеатр містив 474 глядацьких місць. У перервах між фільмами для розваги публіки відбувалися вокально-хореографічні виступи.

На цей кінотеатр надходили і скарги. У квітні 1923 р. надійшла скарга на те, що оператор “Ґражини” Владислав Кавич (Kawicz) не дотримується техніки безпеки. При огляді кінотеатру в лютому 1925 р. було виявлено такі проблеми: при виході із зали недостатньо світла; з груби, розміщеної у глядацькому залі, дим виходить у зал під час переглядів фільмів; в операторській бракує засобів для гасіння вогню; продавці квитків і сам керівник кінотеатру палять цигарки у недозволених місцях.

У 1926–1933 рр. власником “Ґражини” був Генрик Атляс (Atlas). Восени 1930 р. у кінотеатрі було встановлено звукову апаратуру. Багато уваги також приділялося рекламі. Над входом до кінотеатру був розміщений неоновий напис “Western-Eleсtriс” (реклама американської звукової системи; представником цієї фірми на теренах Східної Польщі був Йоахим Шалль), а над карнизом, на рівні даху – неонові написи “Grażyna” та “Kino”. На розі теперішніх вул. С. Бандери та Генерала Чупринки повинні були розмістити рекламну конструкцію за проектом інженера-архітектора Якуба Менкера (Menker). Вона мала складатися з вітринної шафи та вертикального елемента з назвою кінотеатру.

У 1933 р. кінотеатр знову став власністю родини Шаллів. Цього ж року в будинку кінотеатру зробили капітальний ремонт.

На 1939 р. “Ґражиною” володіло Польське гімнастичне товариство “Cокіл ІІ” (“Sokół II”), адресою якого була вул. Кентшинського (Kętrzyńskiego), 32 (тепер вул. Ю. Федьковича). Керівником цього кінотеатру був знову Йоахим Шалль. Кінотеатр був успішним.

У 1939 р. внаслідок руйнувань, спричинених бомбардуванням Львова у перші дні Другої світової війни, павільйон разом із кінотеатром був демонтований.

Пов'язані історії

Пов'язані місця

Опис

Вул. Бандери – пам'ятник Степанові Бандері

Детальніше про місце

Персоналії

Владислав Кавич (Władysław Kawicz) – оператор “Ґражини”.
Генрик Атляс (Henryk Atlas) – відомий львівський ресторатор, власник “Гражини” у 1926–1933 рр.
Роман Фелінський – архітектор, який розробив проект будівлі кінотеатру.
Теодор Креттер (Teodor Kraetter) – власник кав’ярні при кінотеатрі.
Якуб Менкер (Jakub Menker) – інженер-архітектор.

Джерела

  1. Chwila, 1939.
  2. Dziennik Polski, 1938, №249.
  3. Kurjer Lwowski, 1917, №10.
  4. Przewodnik po Lwowie (Lwów: Reklama Lwowska, 1936).
  5. Державний архів Львівської області (ДАЛО) 1/56/158.
  6. ДАЛО 110/4/623.
  7. ДАЛО 7/3/638.
  8. Приватна збірка П. Ґранкіна.
  9. Barbara Gierszewska, Kino i film we Lwowie do 1939 roku (Kielce: Wydawnictwo Akademii Świętokrzyskiej, 2006), 428.
  10. Борис Мельник, Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. ХІІІ–ХХ століття (Львів: Світ, 2001).
Автори опису – Павло Кучерський, Оксана Лепак
Редактор – Ольга Заречнюк 
Літературний редактор – Юлія Павлишин

Матеріали з Міського медіаархіву

Пов'язані зображення