Вул. Бандери, 47а – житловий будинок

Кам'яниця була збудована як чиншова, де приміщення здавали в оренду для житла. Згодом на першому поверсі влаштували цукерню. Будинок зберіг свою житлову функцію. У 2016 р. тривіконне приміщення першого поверху та підвалу зліва від входу зайняло кафе, а двовіконне приміщення справа від входу — крамниця.

Будинок рядовий, оточений будівлями в стилі пізньої сецесії. Разом із сусідніми будинками №47 та вул. Єфремова, 4 утворює велике спільне подвір'я. Чотириповерховий, двотрактовий у плані, накритий двосхилим дахом. Розташований на похилій ділянці, відповідно, подвір'я нижче від рівня вулиці на 2,2 м, що дало змогу зробити офіцину п'ятиповерховою. Ширина головного фасаду — 15,05 м. Згідно з авторськими кресленнями (1911) висота першого поверху (між перекриттями) — 4,7 м, другого — 3,6 м, третього — 3,5 м, четвретого — 3,4 м, підвалів — 2,2 м та 3 м.

Завдяки правильній формі ділянки усі приміщення є прямокутними або квадратними. Вхідна група зміщена вправо від центру, складається із порталу і сіней із шістьма сходинками до сходової клітки. Сходова клітка двомаршева, півкругла в плані з одного боку, вписана в прямокутник. З її майданчиків є вихід на балкони-галереї, якими можна пройти до помешкань в офіцині. У торці офіцини — двомаршева "чорна" сходова клітка.

Конструктивний каркас будинку утворений зовнішніми стінами, стінами сходової клітки та внутрішньою несучою стіною, що ділить будинок на дві частини ("тракти"). Міжповерхові перекриття та балконні плити — залізобетонні. Підвальні перекриття викладені в системі "кляйн" (цегляні арки що спираються на двотаврові балки), характерній для архітектури межі ХІХ–ХХ ст.

*

Згідно з первісними кресленнями приміщення усіх поверхів були житловими. З торців майданчиків головної сходової клітки розташовані входи до квартир — по два на кожному поверсі. Двері справа на сходовій клітці першого поверху провадять до чотирикімнатного помешкання, частина якого, очевидно, могла пристосовуватися також під офіс. Версія про офіс (приймальню тощо) також підтримується наявністю ще одних дверей до цієї кімнати зі сходової клітки. З довгого коридору є доступ до великого приміщення (теоретично, офісу), або до системи анфіладно розташованих вітальні, спальні з ванною кімнатою, кухні та приміщення для слуг. До службових приміщень ведуть також двері із балкону-галереї, якою треба пройти вздовж вікон всього помешкання аж до чорної сходової клітки, з майданчиків якої є двері до туалету.

Двері на першому поверсі зліва ведуть до двокімнатної квартири. Прямокутний передпокій веде до просторої вітальні або до великої кухні. Частина кухні відведена під допоміжні приміщення (вочевидь, комору та пральню), а також санвузол. З вітальні можна потрапити до спальні, звідки влаштований вхід до ванної кімнати, суміщеної зі санвузлом. Це помешкання запроектоване згідно з  традиційною львівською планувальною схемою, коли вітальня та спальня виходять вікнами на головний фасад, а кухня та санвузол — на подвір'я. На другому-четвертому поверхах простір над сінями ділиться на дві частини, одна з яких приєднується до помешкання зліва, через що воно стає трикімнатним з п'ятьма вікнами на головний фасад.

*

Шестивіконний фасад симетричний, із чотиривіконним центральним ризалітом у центрі. Вирішений у стилі раціональної (пізньої) сецесії з елементами неокласицизму. Перший поверх почленований дошковим рустом та відокремлений карнизом, площини другого-третього поверхів об'єднані стилізованими пілястрами. Четвертий поверх відділений карнизом і сприймається як аттиковий; це візуально понижує висоту будівлі. Завершений вінцевим карнизом та аттиком складної багатокутної форми.

Бічні частини фасадів мають на кожному поверсі балкони. Згідно із принципом унікальності сецесії їхнє вирішення різне: із суцільним бетонним огородженням на другому поверсі та з різним металевим ажурним огородженням на трутьому-четвертому поверхах. Балконні кронштейни — бетонні.

Вікна центрального ризаліту вужчі, двостулкові, а на заглиблених частинах фасаду є тристулкові балконні двері. Частково збереглась автентична столярка із характерним сецесійним декором. Отвір входу поділений на власне двері та вікно-світлик зверху. Віконечка у полотні дверей мають аркові заокруглення внизу, декоровані орнаментом з ажурних завитків, що повторюється на світлику. У світлику збереглося скло з діамантовою огранкою методом травлення. Полотно дверей та квадратні скельця світлика інкрустовані мідними пластинами. Збереглася автентична клямка дверей складної біонічної форми.

Фасад оздоблений площинним ліпним декором неокласичної стилістики у техніці барельєфу. Дзеркала під вікнами другого поверху і балкони мають медальйони, доповнені на балконах гірляндами; дзеркала під вікнами третього поверху — з гірляндами на тлі рифленої фактури; над крайніми вікнами третього поверху — медальйони з жіночими профілями; пілястри другого-третього поверхів увінчані вазами; овальний медальйон на аттику, очевидно, містив барельєф.

Збудований фасад за загальною композиційною схемою відповідає проектному кресленню проте відрізняється у деталях (ДАЛО 2/2/4794:21).

*

Доступні для огляду інтер'єри вестибюлю та сходової клітки запроектовані у стилі сецесії. Підлоги вимощені плитками у монохромній гаммі із умбристо-сірими та ясно-бежевими плитками у шаховому порядку. Сходи в сінях від вулиці до рівня першого поверху з пісковика. Стіни сіней поділені пілястрами і дзеркалами; у верхній частині пілястр замість капітелей — медальйони з барельєфами-профілями та гірляндами. Стеля поділена дзеркалами з виділенням бордюру та центральної частини, оздоблених рослинним орнаментом. На центральному дзеркалі залишився слід від гака на світильник.

Між сінями і сходовою кліткою — дерев'яні двері із вписаним колом у верхній частині та характерними сецесії вигинами поділів. Збереглося автентичне засклення, що імітує діамантову огранку. Двері обрамлені панелями буазері. Сходова клітка двомаршева, сходові майданчики півкруглі у плані. Сходи з пісковику, а огородження металеве. Стіни мають цоколь з двох рядів майолікових плиток теплого брунатного відтінку, підвіконня виконані з плит штучного мармуру. Очевидно, автентичний колір стін був ясно-бежевий відповідно до плиток підлоги, що створювало цілісну вишукану колористику інтер'єру, яку сьогодні спотворює білий колір стін з олійними зеленими панелями. Збереглася автентична столярка вікон, та усі дерев'яні обрамлення дверей до помешкань. На четвертому поверсі збереглось автентичне полотно дверей ясно-брунатного кольору (що ідентичний плитці цоколю та підвіконь), кожна тафля у центру прикрашена інкрустаціями зі шпону іншої деревини та перламутру, збереглась автентична клямка.

*

Плафон сходової клітки прикрашений розписом-триптихом "Весна". Юрій Бірюльов вказує, що розписом оздоблено будинки №47 і 47а (Бірюльов, 2005, 79), за ним це твердження повторює Ігор Мельник (Мельник, 2009, 73-74). На розписі помітний підпис "A. Rozen, H. Feller, 1912", що присутній і на розписі будинку вул. Єфремова, 4. Будинки на вул. Бандери, 47 та 47а та на вул. Єфремова, 4 запроектовані тим самим архітектором Артуром Шлеєном, у той самий час (1911–1912 рр.), формують наріжник вулиць Бандери та Єфремова, а також мають спільне подвір'я, що дозволяє трактувати їх як архітектурний ансамбль. Враховуючи це, можна припустити існування тематичного розпису і в будинку №47, виконаного очевидно тими самими живописцями, але змитого чи забіленого.  

Розпис поділений на три частини з виокремленням центральної частини в овал, що відповідає формі стелі. З торців розпис має обрамлення, виконане у площинній декоративній манері. Овал доповнений по краях двома колами зі стилізованими біло-рожевими квітками, оточеними оливковим рослинним орнаментом на бордовому тлі. Сам живопис виконаний у імпресіоністичній техніці шляхом поєднання світлих пастельних відтінків і тонкого контуру, що характерний для сецесії. У центрі зображена золотоволоса жінка у білій туніці на тлі весняного краєвиду з квітучими деревами та травами. Під її ногами, у складці туніки, вміщений підпис авторів. Поєднання у реалістично-імпресіоністичної та площинно-декоративної манери зображення характерне для львівської сецесії, зокрема подібні прийоми зустрічаються на плафонах будинків на вул. Кравчука, 8, 10, Глибокій, 6, 10, Єфремова, 4, Нечуя-Левицького, 17 тощо.

*

Тильний фасад стриманий, з вираженою утилітарною функцією. Будинки № 47, 47 на вул. Бандери та № 4 на вул. Єфремова, про що вже йшлося, утворюють спільне подвір'я неправильної форми. Оригінальність цьому подвір'ю надають циліндричні об'єми чорних сходових кліток, сформовані ґвинтовими металевими конструкціями сходів, що відповідає принципу сецесії "зсередини назовні" та демонструє привабливість правдивого утилітарного вирішення.