Пл. Ринок, 30 – колишня кам'яниця Реґульовська

ID: 2018
Будинок на пл. Ринок, 30 звели у XVI столітті. Назва походить від імені власника Якуба Реґула.

Історія

У XVI ст. на місці готичного будинку, знищеного пожежею 1527 р., звели нову кам’яницю. Її власником був міщанин Якуб Реґула (Reguła), від імені якого походить традиційна назва: “кам’яниця Реґульовська”. Пізніше власники неодноразово змінювались. Однак ще в ліктьовому податку 1767 р. об’єкт фігурує як шляхетська кам’яниця під назвою “Реґульовська”.

1772 р. кам’яницю розібрали, на її місці звели новий будинок для заступника судді (“субделегата”) Антона Добрицького (Dobrycki). При перебудові використали давні пивниці та граничні мури, зберігши при цьому первісну тритрактову систему планування. Тоді був повністю перебудований четвертий поверх і з’явилися флігелі (офіцини).

Упродовж ХІХ ст. у будинку неодноразово проводилися ремонти та часткові реконструкції, які в основному стосувалися офіцин, сходової клітки, санвузлів. У 1888 р. встановили нові сходи, проектовані архітектором Леопольдом Вархаловським (Warchałowski).

Згодом, 1902 р., кам’яницю викуповує Генрик Бачевський (Baczewski), один з представників відомої родини львівських підприємців. У 1912 р. на його замовлення проведено реконструкцію за проектом архітектурного бюро Міхала Уляма (Ulam). Перероблено сходову клітку, на рівні першого поверху склепіння замінено металевими перекриттями, перемуровано деякі стіни.

1931 р. архітектор Людвік Вельце (Veltze) розробив проект вітрини у партері для гуртовні текстилю. Магазин “Тканини” існував тут і в радянський час. Після реставрації поч. ХХІ ст. на партері та у пивницях влаштували кафе.

Зараз кам’яниця Реґульовська є пам’яткою архітектури і містобудування національного значення (постанова № 970 Ради Міністрів Української ССР від 24 серпня 1963 р.). Ох. № 326/28.

Пов'язані історії

Архітектура

Кам’яниця Реґульовська є частиною тракту суцільної забудови західної сторони пл. Ринок. Будувалася на видовженій ділянці, яка прилягає до задньої межі буд. № 2 на пл. Яворського. Будівля – цегляна, чотириповерхова, у плані – прямокутної форми, на стрічкових фундаментах, з пивницями, внутрішнім подвір’ям та офіцинами. Структура плану в основному склалася у другій половині XVIII ст. Планування XVI–XVII ст. збереглося на рівні пивниць.

В оформленні фасаду яскраво проявилася стилістика рококо. На рівні верхніх поверхів фасад членований подвійними пілястрами з рельєфними рокайлями на місцях капітелей. Рокайльна пластика декорує також вікна другого та четвертого поверхів. Партер відділено широким карнизом та акцентовано кольором. Перед фасадом влаштовано маркізу літнього кафе. Портали входу до кафе та вітрини мають білокам’яне обрамування з лучковими завершенням.

Основний дводільний блок кам’яниці зберіг тритрактове внутрішнє планування. Сходова клітка з дерев’яними сходами влаштована в центральній частині корпусу, над нею надбудовано світловий ліхтар. Плани помешкань мають анфіладну структуру. У глибині подвір’я розташовані санвузли, з’єднані галереями з квартирами в офіцинах. Перекриття в будинку – пласкі, дерев’яні, у партері – на металевому каркасі (в результаті реконструкції 1912 р.). У пивницях збереглися давні півциркульні склепіння.

Персоналії

Бачевський Генрик (Henryk Baczewski) – власник фабрики горілчаних напоїв, міський радний.
Вархаловський Леопольд (Leopold  Warchałowski) – архітектор.
Реґула Якуб / Реґулюс Якобус (Jakόb Reguła / Jacobus Regulus) – міщанин, райця.
Улям Міхал (Michał Ulam) – архітектор, підприємець.
Фельце / Вельтце Людвик (Ludwik Veltzé) – архітектор.

Організації

Джерела

  1. Державний архів Львівської області (ДАЛО) 2/2/3674.
  2. Науково-технічний архів Інституту “Укрзахідпроектреставрація” (Архів УЗПР), № Л-76/2-5: Пам’ятка архітектури XVI ст. ох. № 326/28 на пл. Ринок у м. Львові. Попередні роботи. Комплексні наукові обстеження. Ескізний проект реставрації.
  3. Вуйцик В., Державний історико-архітектурний заповідник у Львові (Львів: Каменяр, 1991).
  4. Зубрицький Д., Хроніка міста Львова (Львів: Центр Європи, 2006).
  5. Капраль М., Національні громади Львова XVI–XVIII ст. (соціально-правові взаємини) (Львів: ЛА “Піраміда”, 2003).
  6. Котлобулатова І., “Бачевський, Бачевський…” // Галицька брама, 1995, № 7, 12–13.
  7. Мельник Б., Вулицями старовинного Львова (Львів: Світ, 2001).
  8. Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. Том 3. Львовская область (Київ: Будівельник, 1985).
Автор запису  Ігор Сьомочкін, 2013
Редактор — Ігор Жук
Літературна редакторка — Ольга Михайлович

Матеріали з Міського медіаархіву

Пов'язані зображення