Просп. Червоної Калини, 081 – кінотеатр "Кінопалац ім. О. Довженка", "Кіно", "ім. О. Довженка"

ID: 1914
Будівля кінотеатру ім. Довженка розташована у загальному громадському центрі житлового району Сихів. Вона була збудована у 1987 р. за індивідуальним проектом, який базується на типовій функціональній схемі. Проект був розроблений авторською групою, у склад якої увійшли арх. Анатолій Ващак, Василь Каменщик, Євгенія Мінкова та конструктори М. Бачинський, Ю. Хробак. За стильовими ознаками будівля належить до модернізму.

Історія

Проект будівлі був виконаний для Управління кінофікації авторською групою, у склад якої увійшли архітектори Анатолій Ващак, Василь Каменщик, Євгенія Мінкова та конструктори М. Бачинський, Ю. Хробак. Серед вихідних матеріалів для розробки проекту було архітектурно-планувальне завдання, видане АПУ (Архітектурно-планувальне управління) м. Львова 28.12.1982 р. Будівництво було завершене у 1987 р. Від моменту зведення до 2003 р. будівля існує під назвою “Кінотеатр ім. О. Довженка”. Впродовж 2003–2006 рр. кінотеатр відновлює показ під назвою “Кіно”, а після 2006 р. будівля входить в мережу “Кінопалац” та отримує назву “Кінопалац ім. О. Довженка”. На сьогодні технічне оснащення будівлі – оновлене. Середня щомісячна відвідуваність кінотеатру – 15 тис. осіб. У ньому функціонують 2 зали: на 747 та 196 глядацьких місць. У приміщеннях 1-го поверху розташовані два заклади громадського харчування, фойє кінотеатру задіяне під торгівлю. На сьогодні будівля стала своєрідним культурним осередком Сихова, навколо неї сформувалась активна громадська та рекреаційна зона.

Пов'язані історії

Архітектура

Будівля кінотеатру розташована на перетині головних магістральних доріг житлового району Сихів – просп. Червоної Калини (колишня вул. Криворізька) та вул. Сихівської (попередні назви – вул. Ізоляторна, вул. Ворошилова). Згідно з проектом загального громадського центру житлового району, будівля була пов'язана функціонально і композиційно з комплексом інших споруд. Локація ідеологічного ядра району, згідно початкового проекту, тяжіла до міських транспортних шляхів та основних потоків населення. Зв’язок громадського центру з просторою площею, до якої прилягає з півночі кінотеатр, повинен був бути забезпечений завдяки великій пішохідній платформі, яка мала бути влаштована на перехресті двох великих транспортних артерій. Хоч загальний громадський центр Сихова так і не був збудований у зв’язку з глибокою кризою у Радянському союзі у сер. 80-х рр., навколо кінотеатру сформувався своєрідний культурний осередок району.

Композиційно споруда кінотеатру поєднана зі спорудою ресторану на 245 місць, яка прилягає до кінотеатру із західного боку, поєднуючись масивною перґолою на рівні 2-го поверху. В споруді ресторану сьогодні розташовані кафе, готель і 2 магазини.

Хоча кінотеатр був зведений в епоху індустріального типологізму, він, на відміну від більшості громадських будівель радянського Сихова, фактично був збудований за індивідуальним проектом. До авторського колективу ввійшли архітектори А. В. Ващак, В. В. Каменщик, Є. А. Мінкова та конструктори М. П. Бачинський, Ю. Г. Хробак. Замовником проектування та будівництва кінотеатру було Управління кінофікації.

За основу функціонального зонування будівлі було взято типовий проект двозального кінотеатру зі стінками із цегли на 800 та 300 місць, проте фасади були повністю змінені.

Будівля – двоповерхова, з підвалом. Головний вхід передбачений з південної сторони, який веде у фойє 1-го поверху. Таким чином, на 1-му поверсі, згідно з проектом, передбачались фойє з буфетом, яке відкритими сходами поєднане з фойє 2-го поверху, каси, адміністративні та господарські приміщення, курилка та плакатна майстерня. Серед приміщень 2-го поверху – фойє, кінопроекційні, майстерня кіномеханіка, перемотувальна, кімната кіномеханіка та радіовузол, приміщення агрегатів охолодження кінопроекторів, електросилова, тамбур і туалет. У приміщення кінозалів на 800 та 300 місць можна було потрапити і з фойє 1-го та 2-го поверхів, і безпосередньо з вулиці, оскільки з північної сторони організовані 2 додаткових входи в обидва кінозали, а також – вхід для персоналу. Площа забудови кінотеатру становить 1540 м2, а загальна площа всіх його приміщень – 2745 м2.

На головному фасаді прочитуються три головні елементи – дещо заглиблений фронт 1-го поверху, фронт 2-го поверху та масивний козирок, оздоблений профільованим алюмінієм, який завершує композицію та є найбільш пізнаваним елементом споруди. Композиція головного фасаду побудована з вираженим домінуванням горизонтальних ліній на бокових фасадах, обриси яких відображають просторове вирішення кінозалів, формуючи динамічну діагональ, підсилену вертикальним членуванням. Приміщення фойє та буфету на 1-му та 2-му поверхах прочитуються за допомогою двох горизонтальних смуг вітринного засклення, почленованого вузькими простінками та колонами на 1-му поверсі. Згідно задуму архітекторів, фасад був покритий теразитовим тиньком білого та сірого кольорів, цоколь облицьований пиляними плитами теребовлянського пісковику з виділенням вертикальних швів, фриз під вітриною на 2-му поверсі облицьований плитами туфу світлих тонів, колони та підвітринна стінка 1-го поверху облицьовані мармуровими плитами світло-сірих тонів, усі козирки оздоблені профільованим алюмінієм, анодованим “під бронзу”. Дерев’яні елементи зовнішніх вхідних дверей, згідно проекту, мали бути покритими безколірним лаком, дерев’яні елементи віконних блоків – пофарбовані білою масляною фарбою.

Інтер’єрні поверхні бокових стін глядацьких залів так само, як і стіни вестибюля та фойє, оздоблені декоративною штукатуркою з мармуровою крихтою, стеля фойє декорована гіпсовими модулями з рельєфним візерунком.

Для будівлі характерні геометризм, пуризм форми. Ключову роль відіграють функціональні аспекти, деякі дещо гіперболізовані, що формує ідентичність споруди. Стильовий напрямок – модернізм.

Сьогодні будівля й далі використовується як кінотеатр під назвою “Кінопалац ім. О. Довженка”, технічне оснащення – оновлене. Середня щомісячна відвідуваність кінотеатру – 15 тис. осіб. У ньому функціонують 2 зали: червоний зал на 747 глядацьких місць та синій – на 196 місць. У приміщеннях 1-го поверху, включно з тими, де був передбачений буфет, зараз розташовані два заклади громадського харчування. Фойє кінотеатру задіяне під торгівлю. Навколо будівлі кінотеатру утворилися культурний вузол Сихова та активна громадська та рекреаційна зона, де відбуваються численні дійства. Ущільнення забудови відбувається завдяки новим громадським (зокрема нещодавно була збудована споруда “Sport Life”) та житловим будівлям, а також численним МАФ-ам.

Персоналії

Анатолій Ващак – архітектор.
Василь Каменщик – архітектор.
Євгенія Мінкова – архітектор.

Інтерв'ю

Джерела

  1. Технічний архів ДП ДІПМ “Містопроект”,Объект №3695-І-34, Двухзальный кинотеатр на 800 мест и 300 мест по ул. Криворожской, т.п. 264-1-92. Альбом І. Архитектурно-строительные и технологические чертежи. Разработан ЦНИИЭП зрелищных зданий и спортивних сооружений им. Б. С. Мезенцева, 1977.
  2. Технічний архів ДП ДІПМ “Містопроект”, Объект №3695-34-АС, Жил. р-н Сихов-І М-н №12. ІІ оч. Стр-ва. Кинотеатр. Ас – 20-35. Двухзальный кинотеатр на 800 и 300 мест по ул. Криворожской в г. Львове (Львов: Госстрой УССР, 1982).
  3. Інтерв’ю із Петром Крупою, березень, 2012 р. Індивідуальний архів Н. Мисак.
  4. Офіційний сайт мережі Кінопалац (ел. ресурс: http://kino.kinopalace.lviv.ua/kinonetwork/)
Авторка опису – Наталя Мисак
Літературний редактор – Юлія Павлишин

Матеріали з Міського медіаархіву

Пов'язані зображення