Пл. Ринок, 20 – колишня кам'яниця Крайзерівська
Історія
Будинок на пл. Ринок, 20 (конскрипційний номер 237) побудований у ХVІ ст. Назва будинку Крайзерівська (Кайзерівська або Кралівська) походить від прізвища львівського війта Станіслава Крайзера (Stanisław Kraiser) (1569 р.). Ця назва збереглася до ХVІІІ ст.
На початку ХVІІІ ст. кам'яниця була триярусною і мала дворовий флігель (тобто індермах або гіндермах). Перша ґрунтовна реставрація будинку відбулася у ХVІІІ ст., коли він належав Юзефу з Ольбрахчиць Більському (Jozef z Olbrachczyc Bielski), рабштинському старості, від якого отримала назву – Більська.
Близько середини ХVІІІ ст. Більський провів перебудову, однак не зовсім вдалу. Тому після смерті Більського, його дружина Констанція з Бекерських Більська (Konstancja z Bekerskich Bilska), галицька каштелянова, яка у 1774 р. стала повноправною власницею цієї нерухомості, вирішила провести ще одну реконструкцію. У 1776 р. вона замовила проект на перебудову кам'яниці у архітектора Петра Полейовського (Piotr Polejowski). Останній виконав проект, але не встиг реалізувати. Після смерті Полейовського Констанція Більська звернулася до іншого архітектора – Франциска Кульчицького, який завершив реконструкцію кам'яниці у 1779 р. за рік до своєї смерті. Над художнім оформленням фасаду будинку та інтер'єру у 1776 р. працювали скульптор Франциск Оленський (Олендзький), Ян Гертнер (Jan Hertner), мулярі Стефан Угницький та Михайло Стобанський. До нашого часу дійшов лише фасад на рівні першого поверху, обличкований тесаним білим каменем, який зберіг елементи пізньобарокового декору.
В 1840-1850-х рр. власником будинку був Ґабріель Мюллінґ (Gabriel Mülling). У другій половині ХІХ ст. кам'яниця переходить у руки українських міщан. У 1858 р. її купив Михайло Димет (1820–1890), купець, власник крамниці і майстерні. Його крамниця "Під надією", яка містилася на першому поверсі, забезпечувала церкви Галичини церковним знаряддям і книгами. У 1864 р. тут вперше у Львові продавали "Кобзар" Тараса Шевченка. Михайло Димет 27 років поспіль вибирався членом міської ради та декілька разів до торгової палати. У 1860-х рр. він підтримував матеріально українську літературну громаду в Галичині.
У 1860-1861 рр. кам'яниця була ґрунтовно перебудована на кошти Димета за проектом будівничого Міхаеля Ґерля (Michael Gerl), який був затверджений магістратом 13 липня 1860 р. Тоді, зокрема, було надбудовано четвертий поверх. Фасад кам'яниці, за винятком партеру та балкону другого поверху, оздобленого ґратами у стилі рококо і важкими кам'яними вазами на постаментах (вірогідно, з часу перебудови Франциском Кульчицьким), втратив свій вигляд з 1779 р. У 1890-х рр. будинок належав Францисці Димет.
У 1900–1930-х рр. кам'яниця належала Адольфу та Марті Ауербахам (Adolf i Marta Auerbach). На замовлення останніх у 1908 р. архітектор Авґуст Богохвальський (August Bogоchwalski) виконав проект перекриття подвір'я скляним дахом, який був реалізований. У вересні 1934 р. архітектор Тадеуш Врубель (Tadeusz Wróbel) на замовлення Марти Ауербах виконав проект вхідного порталу.
На першому поверсі у пивницях влаштовано популярний у 1960-1970-х рр. ресторан "Під Левом". Інтер'єр його прикрашало керамічне панно "Данило Галицький" (автори Андрій Бокотей та Любомир Медвідь, 1965 р.). У 1986 р. після реставрації приміщень партеру та підвалів тут відкрилося кафе "Під левом".
Пов'язані історії
Архітектура
Будинок зведений на південному боці пл. Ринок, в лінійній забудові. Побудований з каменю та цегли (фундаменти з кам'яних блоків), тинькований, чотириповерховий, в плані має характерний для ринкових кам'яниць витягнутий у глибину ділянки прямокутник з вузьким головним фасадом.
Головний фасад – тривіконний, симетричний зі зміщеним вправо вхідним порталом. На рівні першого поверху фасад зберіг елементи пізньобарокового декору. Поверхня його стін обличкована тесаним білим каменем. Два широкі аркові портали з кам'яними профільованими обрамуваннями угорі оздоблені замковими каменями, які переходять у консолі балкону. Широкі пілястри завершені угорі капітелями, які ділять перший поверх на дві рівні частини, підтримують по центру балкон і слугують постаментами для білокам'яних ваз. На рівні другого поверху майже на всю ширину фасаду виступає балкон на оздобленого ґратами у стилі рококо. Фасад прорізаний вікнами з профільованими білокам'яними обрамуваннями, прикрашеними сандриками (на другому поверсі) та пишним декором у стилі рококо.
Персоналії
Марта Ауербах — співвласниця будинку
Юзеф з Ольбрахчиць Більський (Jozef z Olbrachczyc Bielski) – рабштинський староста, власник будинку
Констанція з Бекерських Більська (Konstancja z Bekerskich Bielska) — дружина Юзефа Більського, власниця будинку
Авґуст Богохвальський (August Bogochwalski) — архітектор, автор проекту скляного даху над подвір'ям
Андрій Бокотей — співавтор керамічного панно "Данило Галицький" у ресторані
Тадеуш Врубель (Tadeusz Wróbel) — архітектор, автор реконструкції порталу
Ян Гертнер (Jan Hertner) — скульптор
Міхаель Ґерль (Michael Gerl) — будівничий, керівник перебудови
Михайло Димет — купець, власник крамниці "Під надією" на партері будинку та майстерні
Станіслав Крайзер (Stanisław Kraiser) –львівський війт, власник будинку
Франциск Кульчицький — архітектор, керівник реконструкції
Любомир Медвідь — співавтор керамічного панно "Данило Галицький" у ресторані
Ґабріель Мюллінґ (Gabriel Mülling) — власник будинку
Франциск Оленський (Олендзький) — скульптор
Петро Полейовський — архітектор, автор нереалізованого проекту реконструкції
Михайло Стобанський — муляр
Стефан Угницький — муляр
Джерела
- Проект "Галіціана" (І. Жук), 2001-2002.
- Державний архів Львівської області. – Ф. 2. – Оп. 2. – Спр. 3664. Справа на будинок на пл. Ринок, 20. – С. 2, 3, 18, 51, 59, 61.
- Вуйцик В. Державний історико-архітектурний заповідник у Львові. – Львів, 1991. – С. 32.
- Вуйцик В. С., Липка Р. М. Зустріч зі Львовом. Львів: Каменяр, 1987. – С. 54.
- Вуйцик В. С. З історії львівських кам'яниць. Ринок, 20 // Вісник інституту "Укрзахідпроектреставрація". – Львів, 2004. – №14. – С. 126-127.
- Вуйцик. В. С. Плоша Ринок, 20 // Ратуша. – Львів, 1993, 16.ХІ. – №113.
- Крип'якевич І. Історичні проходи по Львову. – Львів: вид-во "Каменяр", 1991. – С. 45.
- Мельник Б. Вулицями старовинного Львова. / Серія "Історичні місця України". – Вид. 3-тє зі змінами. – Львів: Світ, 2006. – С. 73.
- Пам'ятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. – В четырех томах. – Т. 3. – Киев, 1985. – С. 52.
- Харчук Х. Офіцини кам'яниць на площі Ринок №№19, 20 у Львові // Вісник інституту "Укрзахідпроектреставрація". – Львів, 1994. – №2. – С. 56-58.
- Charewiczowa Ł. Czarna kamienica i jej mieszkańcy. – Lwów, 1935. – S. 32.
- Ilustrowany skorowidz stolecznego m. Lwowa z okazyi wystawy krajowej roku 1894. – Lwów: nakładem autora, 1894. – S. 74.
- Medyński A. Lwów. Ilustrowany przewodnik dla zwiedzających miasto. – Drugie wydanie poprawione i uzupelnione. – Lwów: nakładem autora. – 1937. – S. 90.
- Skorowidz król. stół. miasta Lwowa z planem miasta. – Lwów: staraniem i nakladem gminy. – Z drukarni "Dziennika Polskiego" (Dr. Felixa Wojnarowskiego) pod zarządem Fr. Kattnera. – Lwow, 1899. – S. 183.
- Wykaz domów na obszarze miasta Lwowa . – S. 67. // Księga adresowa Małopołski. – Lwów. Stanisławów. Tarnopól. Rocznik 1935/1936.
Матеріали з Міського медіаархіву
Пов'язані зображення
