Школа
Про проект

Навчання в час карантину

Умови карантину 2020, у зв’язку з пандемією вірусу Covid-19, змусили людей всіляко підлаштовуватись та міняти звичні практики. Система шкільної освіти, як і всі інші сфери, перебуває у ситуації, коли як ніколи вчителі, учні та батьки змушені проявляти нові підходи до навчання, підсилювати нові компетенції, знаходити нову мотивацію.

У цих умовах непевності важливими є інституційна підтримка та підсилення один одного. Команда Центру міської історії тривалий час провадить освітні активності та формати на основі актуальних проектів та досліджень інституції. Ми постійно шукаємо різні способи та підходи, де можемо стикувати наші досвіди з запитами та потребами освітнього середовища. 

У цьому та наступних матеріалах ми будемо публікувати інформацію про наші досвіди співпраці з вчителями під час карантину. Сподіваємось, такий матеріал буде корисним для вчителів, батьків та учнів, і щонайменше стане документацією реалій навчання в цих історичних умовах.

Для нас робота з вчителями та закладами середньої освіти є важливою складовою впровадження нових технологій та розробок у навчальний процес, актуалізації тем, часто не артикульованих та складних, через фокус на персональних історіях в контексті вивчення історії глобальних змін у XX столітті. Цифровий формат матеріалів забезпечує доступність та можливість масштабування, а інструменти та інтерактивні форми сприяють кращій мотивації вчителя та учня.

Презентуємо відео-урок, який провела наша колега Анна Чеботарьова для учнів 10-го класу на тему Голокосту.

Матеріали, використані під час уроку:

Вулицями втраченого дитинства. Історія Лешека Аллерганда
https://lia.lvivcenter.org/uk/storymaps/allerhand/

Єврейський Львів: сто адрес. Карта Бориса Орача
https://lia.lvivcenter.org/uk/storymaps/100-addresses/

Минуле, сьогодення і пам’ять: новий погляд на єврейський Львів
https://lia.lvivcenter.org/uk/storymaps/jewish-lviv/

Шоа у Львові. Євген Наконечний
http://www.e-reading-lib.com/book.php?book=1042738

Східно-Західна вулиця. Повернення до Львова. Філіп Сендс
https://starylev.com.ua/shidno-zahidna-vulycya-povernennya-do-lvova

Освітні матеріали на сторінці “Yad Vashem”
https://www.yadvashem.org/education/about-school.html

Проект “Yahad – In Unum”
https://www.yahadinunum.org/the-holocaust-by-bullets-in-ukraine/


Публікуємо досвід такої співпраці з перспективи вчителя львівської школи №7, Ярослава Согора.

Центр міської історії мав тривалу співпрацю з Ярославом в рамках проекту ReHerit.
Ярослав ділиться власними експериментами з використання матеріалів, опублікованих на ресурсі проекту Інтерактивний Львів у навчальному процесі.

Карантин - вимушений каталізатор розвитку в освіті

Про обставини

У львівських школах весною 2020 року пусто. В коридорах зник звичний дитячий гамір. Однак, це не означає, що освітній процес зупинився. Кожен виклик відкриває нові можливості, однією з яких є  дистанційне навчання. 

Локальний вимір глобальних подій


У співпраці з командою Центру міської історії, зокрема з дослідницею Анною Чеботарьовою  ми мали нагоду провести урок з предмету «Історія України» на тему: «Концтабори. Масове знищення мирного населення. Голокост. Трагедія Бабиного Яру. Праведники народів світу в Україні» для учнів 10 класу СЗШ № 7 м. Львова.

Учні, завдяки Анні, змогли здійснити подорож сторінками минулого їхнього міста. Голокост є трагедією світу, а світ має багато місць із своїми індивідуальними особистими травмами. Львів не є винятком.

Рафаель Лемкін та Сер Герш Лаутерпахт - євреї, що навчалися у Львові в теперішньому університеті імені Івана Франка, зробили вагомий вклад в розвиток права. Лєшек Аллерганд народився у 1931 році у Львові у родині єврейсько-польської інтелігенції і застав трагедію у Львові будучи маленьким хлопчиком. Всі вони такі ж мешканці міста, як ми, але в іншому часі і в інших умовах.

Окрім загальних «шкільних» подій, дат та визначень варто говорити про людину. Людину в непростий період нацистської окупації – біженця без можливості втечі. Хто ця людина? Українка? Єврей? Полячка? Львів’янин? Киянин? Всі ідентичності стираються перед загрозою смерті. Можливо, Голокост повинен навчати, що найважливіша ідентичність - це людяність?

Про виклики та нові можливості

Викладання в умовах карантину увиднило та актуалізувало багато викликів в системі сучасної шкільної освіти. Першочерговим завданням, яке постало перед надавачами освітніх послуг (мається на увазі всіх, хто безпосередньо займається викладацькою діяльністю) було не зупинити навчальний процес. Єдиним можливим способом був перехід на дистанційне навчання.

Першим викликом стало питання: Як навчити історії не виходячи з дому? Довелось швидко освоювати безліч програм, які б допомогли у цьому. Так карантин перетворився з обставин, що створюють виклики, в обставини, що дають можливості. Комунікація з учнями спочатку вибудовувалась за допомогою Телеграму, через створення навчальних матеріалів (презентацій, відеороликів, тестів, тощо). У цих вимушених умовах учні та викладачі почали вдосконалювати цифрову компетентність. У школі  з’явилась «віртуальна учительська» ( ідея директора школи).

Як працює дистанційне навчання? 

Ми з учнями працюємо у Zoom. Уроки, на які раніше потрібно було приходити у школу, тепер можна “відвідувати з дому”. Мене з учнями об’єднало те, що нам не подобається працювати зранку, тому раніше 11:00 уроки ми не розпочинаємо, що невимовно втішає.
Чи це замінює живе навчання? Мені видається, що так.
Однак, дуже багато часу слід витрачати на візуалізацію навчальних матеріалів. Попри те, що не витрачається час на логістику «робота - дім», вільного часу стало значно менше. Це пов’язано з тим, що кількість письмових завдань відверто зросла. Перевірка знань не може відбуватись лише в усній формі, а в умовах он-лайн конференцій є більше можливостей списати, підглянути відповіді, що різко знижує об’єктивність оцінювання знань.
Також проблемою дистанційного навчання є те, що невеликий відсоток учнів таки не має доступу до мережі Інтернет або засобів з функціями он-лайн комунікації. Кожен учень чи учениця важливі, і якщо хоч один чи одна  не має змоги працювати в такому режимі - це нівелює усі позитиви дистанційного навчання.
За моїми спостереженнями, також частина учнів легітимізує своє небажання навчатись та ігнорує навчання в такому режимі.
Ще одним викликом є те, що значна частина педагогів важко освоює цифрові формати, (он-лайн ресурси, роботу у спеціальних програмах, тощо), а до  уроків історії, трансльованих Міністерством освіти, вчительське середовище має багато зауваг.

Усі ці деталі та обставини ще краще показали проблеми, з якими стикається сучасна середня шкільна освіта, але водночас дали стимул пошуку нових можливостей та форматів до співпраць. 

Про мотивацію

Учні, очевидно, втомились від моєї манери викладання і мого обличчя у екрані на щодень, а  я втомився від режиму «підготовка матеріалів-уроки-перевірка завдань-сон-підготовка матеріалів». А ще вчитель більше не є монополістом знань, тож можна звертатись до експертів чи експерток, використовувати готові розробки чи користуватись відеоуроками.

Зараз я використовую можливість карантину, запрошуючи спеціалістів із різних сфер поговорити з учнями. Впевнений, це чудовий досвід для лекторів і для учнів. На даний момент працюю над ідеєю створення он-лайн уроків з запрошеними експертами у форматі дискусії, чи обговорення проблемних питань.

Рекомендую  перейняти такий досвід колегам освітянам.
Негаразди можна перетворити в великі можливості 

Цей текст є викладом суб’єктивного досвіду викладання в умовах карантину і може не відповідати загальному баченню.

Розробка

Анна Чеботарьова - дослідниця, соціологиня. На даний момент провадить дослідження в Університеті Сент Галлен (Швейцарія) та у Центрі міської історії.

Ярослав Согор - вчитель СЗШ №7, менеджер культури, історик.

Вам буде цікаво
Онлайн-інструменти на уроках історії
Огляд цифрових можливостей та ресурсів для викладання історії у школі
“Інтерактивний Львів”: Як користуватися
Серія навчальних відео. Знайомство з матеріалами та можливостями "Інтерактивного Львова"
Ктуба від А до Я
Абетка "Ктуба від А до Я", яка візуальною мовою розповідає про традиції єврейської культури