Інтерактивний Київ. Команда
У серії матеріалів ми розповідаємо про пілотні блоки освітньої платформи "Місто XX століття крізь призму цифрової ери".
Цього разу хочемо познайомити вас з київськими дослідниками, які взялись розробляти інтерактивну карту Києва, як частина блоку "Місто та повсякдення". Мета проекту - створити інклюзивну оповідь про багатокультурний Київ початку XX століття. Тут поєднується історія повсякдення (їжа, освіта, культурне життя, медицина і транспорт), цифрова історія та метод learning by doing. Інтерактивна мапа Києва початку ХХ століття стане основою для розробки академічного курсу з цифрової історії в Києво-Могилянській академії.
Цифрова історія - це царина, де історик (історикиня) виходить за межі індивідуальної роботи та вчиться працювати у команді. Знайомтеся з командою розробників та розробниць блоку.
Олена Бетлій – координаторка блоку "Місто та повсякдення", авторка концепції та окремих текстів сайту, PhD, дослідниця історії Києва періоду Першої світової війни та революції.
Я завжди мріяла створити аналог гугл-мапи Києва, в якому сама живу і атмосферу якого знаю як рідну, - інтерактивну мапу Києва початку ХХ ст. Ця мрія почасти втілилася у нашому проекті. Інша давня мрія - розповісти про тогочасне місто та його людей аналітичною, а не карамельною мовою. Сподіваюся, що це також вдалося.
Ольга Гнидюк – дослідниця історії дітей та дитинства, соціального забезпечення та повоєнні міграції. Отримала PhD з історії у European University Institute (Флоренція) та мігістерський диплом з культурної антропології в Кембриджиському університеті.
У проекті працюю над темою "Власники міста", метою якої є показати хто і чим володів у місті у 1916 році. Для цього перебрала, підписала і порахувала кожний будинок, кожний з 9110 об‘єктів – тепер можу розказати хто володів найбільшою кількістю будинків. У майбутньому ця інформація допоможе нам зіткати мереживо соціальних зв‘язків мешканців Києва. Займаюсь геолокацією об'єктів на сучасній мапі міста, як тих, що збереглись, так і тих, які вже давно зникли. Це як в археології – повертаєш до існування давно зниклі об’єкти. Наприклад, я була здивована знайти стару церкву недалеко від місця де живу, яка у 1930-х роках була знищена.
Катерина Диса – PhD, доцентка кафедри історії Києво-Могилянської академії. Досліджує історію повсякденного життя, історію подорожей і подорожньої літератури, історію Києва ХІХ - початку ХХ ст. крізь призму тогочасних путівників.
У цьому проекті мені довелося взятися за незвичну, але цікавезну тему - обробку даних з київської щоденної преси про злочини, які відбулися в місті. Сподіваюся, що створена за участі й інших колег база даних, надихне студентів на вивчення цієї несправедливо проігнорованої в історіографії теми.
Марія Чорна – аспірантка історії НаУКМА, старша наукова співробітниця музею історії м. Києва. Досліджує жіночі та чоловічі школи Києва ХІХ ст.
Для нашого проекту я зібрала дані про освіту у Києві 1916 року. Я завжди люблю уявляти своїх героїв та героїнь і, працюючи тут, я ніби перенеслась з квартири на Харківській у 1916 рік, де на фоні старих київських пейзажів я познайомилась з кожним із них.
Мартін-Олександр Кислий – аспірант кафедри історії НаУКМА, Visiting researcher at University of Michigan under Fulbright program.
До проекту долучився через унікальну можливість поєднати два свої захоплення: фотографію та дослідницький пошук. Таким чином в команді я відповідаю за пошук документів в фото- та кіноархівах даного періоду та їх належну атрибуцію.
Дарина Подгорнова – аспірантка кафедри історії НаУКМА. Досліджує жіночу історію, а саме жіночу професійну зайнятість.
Для проекту працювала над блоком медицини – досліджувала розвиток лікарської справи у Києві та доступність медичних закладів для киян.
Олександра Оберенко – магістриня історії, досліджує радянську систему громадського харчування в Києві у 1920-х роках.
У проекті досліджую гастрономічну та торговельну картину Києва початку ХХ століття. Копирсання в архівах та спогадах киян/ок дозволили поєднати в одне ціле три мої найбільші пристрасті: Київ, гастрономію та історію. Можу підказати, де купити найкращі карамельні цукерки та культурно почаювати.
Андрій Левченко – магістр історії, музикант. Досліджує музичний простір та дозвілля дореволюційного Києва, а також реконструює звуковий ландшафт міста.
Для проекту розробляв та збирав музичний репертуар з рекламних анонсів, афіш театрів і кінотеатрів, а також оголошень про публічні події у місті з музичною програмою або за участі музикантів. Відбирав медіаконтент з тогочасних друкованих періодичних видань для презентації тогочасно дозвілля у місті. Реконструйовував звуковий ландшафт вузлових локацій на перетені транспортних, торгівельних, культурних шляхів дореволюційного Києва.
Анна Ісаєва – аспірантка Лундського університету (Швеція), спеціалізація – культурна історія. Закінчила магістерську програму з історії Києво-Могилянської академії, а також Studium Europy Wschodniej (Варшавський університет). Наукові зацікавлення: Перша світова війна, міська історія, націоналізм.
Також уся команда хоче подякувати Владиславу Берковському та його команді, без сприяння яких ми не змогли б перейти до візуального аналізу київських сюжетів. Стефан Машкевич врятував наш проект, поділившись зі своєї колекції топографічною мапою Києва 1925 р. Ольга Друг додала нам впевненості в тому, що ми зможемо відобразити атмосферу Києва, передавши нам зібрані нею фото міста. Якби не невтомна робота Любомира Олійника та його команди дизайнерів і програмістів, то зібрані нами дані так і залишилися б набором текстів і таблиць. Ми також дякуємо за помічні консультації та поради Антону Мудраку та допомогу в реалізації окремих частин проекту нашій волонтерці Наталі Кубицькій.
