Освітня платформа. Про проект

Платформа має на меті запропонувати розмову про культурну спадщину в школах та університетах на базі проектів “Інтерактивний Львів” та “Інтерактивний Київ”. Ця концепція пропонує рамкове бачення її розвитку.

Чому місто та культура?

Україна в історії XX століття представлена переважно через призму глобальних політичних змін та конфліктів — революцій, воєн та суспільних катаклізмів. 

Великі історичні наративи мають на меті подати єдино правильне трактування подій та розуміння минулого, пояснити формування національних чи політичних утворень, дають рецепти формування ідеальних національних та суспільних моделей. 

Значною мірою ці наративи оминають увагою множинність та переплетеність персональних досвідів, а також локальних вимірів глобальних подій. Це спонукало дослідників звернутися до вивчення історій тих, чий голос не був почутим. Таким чином, виникли напрямки дослідження історії повсякдення чи історії знизу. 

Ми вважаємо, що дискусія про історію та спадщину XX століття повинна бути олюднена. І найкращий спосіб це зробити — це розказати її з перспективи мікроісторії з фокусом на міста. Міська культура та мікроісторії є нагодою змінити оптику та подивитися на персональний досвід і локальний контекст глобальних процесів, що відбувалися у XX столітті. Що не заперечує, а доповнює великі історії новою перспективою. 

Як говорити про місто у ХХ столітті з сучасної перспективи? Як роздивлятися його сліди, залишені в архітектурних відбитках чи в перетині лабіринтів вулиць? Як наповнити місто голосами його мешканців, що давно уже ці міста залишили? Як розкодовувати простір міста, сприймаючи його як музей, артефакти якого розкидані у просторі? Нарешті, як навчитися у міста осмислювати трагічний досвід ХХ століття? Як дивитися на культурну спадщину через перспективу міської історії? Для пошуку відповідей на ці запитання необхідні відповідні професійні компетентності та володіння належним інструментарієм.

Ключову роль у включенні локальних та персональних досвідів в публічну дискусію про історію XX століття відіграють фахівці культурних, мистецьких та освітніх інституцій. 

Академічні курси в гуманітарних дисциплінах недостатньо враховують навчання практичних професійних компетентностей для спеціалістів, які працюють з культурною спадщиною. Поряд із теоретичним знанням, необхідними є практичні навики представлення цього знання ширшій публіці. Зокрема, через культурні організації (музеї, бібліотеки, мистецькі інституції тощо), де культурним операторам часто недостатньо професійної кваліфікації для роботи з цифровими інструментами, комунікації про свою діяльність для залучення та зацікавлення ширшої аудиторії. 

Пропозиція відповідних матеріалів для включення в освітній процес дозволить у довготерміновій перспективі покращити професійний рівень культурних операторів. 

Сьогодні не можна обмежувати викладання історії чи музейної справи виключно на теоретичному знанні. Студенти потребують інструментів, які допоможуть їм у майбутньому аплікувати здобуте знання в форматі, що сприйматиметься суспільством. І цей формат є цифровим. 

Окрім вищої школи, робота з вчителями та закладами середньої освіти є важливою складовою впровадження нових технологій та розробок у навчальний процес, актуалізації тем культурної спадщини, часто не артикульованих та складних, через фокус на персональних історіях в контексті вивчення історії глобальних змін у XX столітті. 

Міждисциплінарні розробки Освітньої платформи повинні базуватися на таких компетентностях, як критичне мислення, вміння вирішувати комплексні проблеми, співпраця в групах, емпатія. Цифровий формат матеріалів забезпечує доступність та можливість масштабування, а інструменти та інтерактивні форми сприяють кращій мотивації вчителя та учня

Цифрові інструменти дають можливість збирати та зберігати культурну спадщину, а також перетворювати її в культурний продукт, доступний широкому загалу, зокрема, за допомогою таких форматів, як інтерактивна мапа чи сторітелінг. Матеріали Освітньої платформи мають на меті відповідати на запит з використання цифрових інструментів при вивченні історії в школах та університетах. 

Що?
Матеріали проектів “Інтерактивний Львів” та “Інтерактивний Київ”, а також розроблені на їхній основі методичні матеріали стосуються таких аспектів:

• міська спадщина та пам’ять
• локальний вимір
• індивідуальні досвіди

Платформа, також, має на меті збирати та описувати найкращі досвіди освітніх продуктів про міську спадщину та цифрові компетенції в Україні та за її межами. 

Розвиток компетенцій
Методичні розробки та інструменти в межах Освітньої платформи повинні сприяти розвитку критичного мислення, формулювання запитань, представлення думки. Окрім того, освітні матеріали повинні бути скеровані на формування проектного мислення та колективної міждисциплінарної співпраці. 

З огляду на значну роль цифрових технологій в освітньому процесі та повсякденному житті, значну увагу буде приділено формуванню компетенцій медіаграмотності та критичного підходу до джерел інформації; навиків роботи з інструментами цифрового картування, просторового аналізу та сторітеллінгу, розуміння принципів формування баз даних; питанню авторських прав, приватності, права на забуття та цифрового етикету. 

Матеріали Інтерактивного Львова та розробки Освітньої платформи повинні, також, сприяти формуванню досвідів емпатії та взаємодії з іншістю.

Для кого?
Матеріали платформи скеровані до чотирьох ключових груп, які умовно можна охарактеризувати за такими категоріями: 

• шкільна або університетська освіта (розробки для цих цільових груп формуються відповідно до шкільних програм та академічних силабусів, скеровані на історичну дисципліну, а також на формування досвідів міждисциплінарної співпраці)
• формальне або неформальне навчання (розробки у цій частині містять скеровані на експериментальні формати вивчення історії Львова та не мають безпосередньої прив’язки до навчальних закладів)
• львів’яни або мешканці інших міст (платформа повинна пропонувати для містян матеріали з вивчення історії міста через представлення локального контексту ширших історичних процесів, а також, для зацікавлених львовознавством. Разом з тим, матеріали платформи повинні пропонувати Львів та Київ як моделі для вивчення міської спадщини за допомогою цифрових інструментів)
• україномовна або англомовна аудиторії (сторінка платформи повинна публікувати матеріали двома мовами)

З ким?
Робота Освітньої платформи базується на регулярній комунікації з освітянами. Вчителі, методисти, науковці залучені до консультування та напрацювання розробок, опублікованих на Освітній платформі. 

Розробки, що скеровані до академічного середовища, базуються на основі співпраці з представниками таких навчальних закладів, як Український католицький університет, Національний університет “Києво-Могилянська Академія”, Харківський національний університеті імені В.Н. Каразіна, Львівський національний університет імені І.Я. Франка, Stetson University, University of Virginia, University of Luxembourg та іншими.

Матеріали Освітньої платформи мають на меті відповідати принципам та стандартам,  закладеним в програмі реформ Нова українська школа та концепії розвитку Національної освітньої електронної платформи, що розробило та затвердило Міністерство освіти і науки України та скероване на формування не лише знань, а й вмінь та навиків. 

Формування Освітньої платформи на базі Інтерактивного Львова повинне давати розвиток подальшій співпраці з такими професійними мережами, як
- Historiana
- EUstory
- Euroclio
- Нова Доба
- Просвіт

Окрім цього, матеріали Освітньої платформи повинні доповнювати досвіди, сформовані такими ресурсами, як EdEra, Освіторія, НаУрок, Prometeus, а також відповідати очікуванням аудиторій цих ресурсів. 

Формати
Розвиток освітніх продуктів на базі Інтерактивного Львова повинен відбуватися поетапно, що, також, відповідає стратегії розвитку Національної освітньої електронної платформи, яка передбачає включення окремих зовнішніх напрацювань в єдину систему електронного навчання за модульним принципом.   

Ключовий напрямок при цьому — розробки від освітньої платформи до навчальної.

Цей напрямок передбачає такі етапи:

1. Навігація наявними матеріалами (матриця дляпошуку точок дотику між темами та шкільною програмою, веб-сторінка освітньої платформи)
2. Напрацювання методичних рекомендацій та накопичення досвідів (уроки, семінари, семінари, тренінги)
3. Learning by doing (розробка курсу з цифрової історії у співпраці з Національним Університетом Києво-Могилянська Академія, рамкова співпраця та організація практик для студентів Українського католицького університету (історія, культурологія), Національного університету імені В.Н. Каразіна; проведення міждисциплінарного проекту з історичного сторітеллінгу в школі)
4. Навчальний простір (формування функціональних віртуальних “персональних кабінетів” для учасників навчального процесу)

Таким чином, створення платформи через адаптацію наявних матеріалів до освітнього процесу, апробацію спектру розробок, у довготерміновій перспективі зможе сформувати повноцінний електронний навчальний простір, який міг би стати частиною творчого освітнього процесу. 

Інструменти
Інструменти для створення освітньої та в подальшому навчальної платформи повинні відповідати принципам доступності та гнучкості до змін. 

Для цього проект повинен враховувати питання сталості вибраних технологічних рішень у довготерміновій перспективі, а також проблему нерівномірності розповсюдження технологій в університетах та школах. 

Окрім того, матеріали Освітньої платформи повинні зберігати гнучкість для їхнього використання на інших платформах, а також можливість інтеграції в Національну електронну освітню платформу.

Результати
Аналіз та оцінка результатів повинна базуватися на зборі зворотної інформації від учасників освітнього процесу про роль розробок Освітньої платформи у формуванні компетенції та навиків. Ця робота повинна враховувати такі аспекти:

• Освітні продукти. Йдеться не лише про кількість підготовлених розробок, а й про формування експериментального спектру форматів таких розробок - від огляду наявних досвідів, підготовки сценаріїв проведення уроку до створення колективних проектів у форматі learning by doing. Початкове формування широкого спектру форматів важливе для пошуку ніші, в якій робота Освітньої платформи буде найбільш ефективною.
• Учні та студенти, залучені до активностей, пов’язаних з Освітньою платформою. 
• Окрім публікації напрацювань, важливим є представлення для професійного середовища досвідів їх апробації в освітньому процесі.
• Регулярна комунікація та поширення інформації про наявні матеріали до цільових аудиторій