З початком радянської окупації до Львова починають прибувати працівники радянської адміністрації, військові, працівники органів НКВС з родинами, а також тисячі біженців. Уже восени 1939 року постала проблема з розселенням новоприбулих мешканців Львова. У місті починається масштабна націоналізація житлового фонду: кімнат, квартир, а також цілих кам`яниць.
Зазвичай до власників приходила так звана комісія з двох-трьох осіб і повідомляла про націоналізацію кам'яниці. У випадку категоричної відмови власника підписувати акт про націоналізацію, і то в кращому випадку, він змушений був платити досить високі податки, які неможливо було заробити з утримання будівлі. У найгіршому випадку, уже "колишнього" власника виселяли, забираючи не тільки будинок, а все рухоме і нерухоме майно. Після підпису під актом про націоналізацію деяким колишнім власникам дозволяли залишатись в ролі мешканців, при цьому суттєво обмежуючи площу проживання і кількість майна.
Після привласнення за будинки відповідали домуправи — управління державних будівель, обов'язки яких охоплювали як справи прописки, так і справи оплати комунальних послуг, тарифи на які встановлювала держава.
З огляду на кількість новоприбулих, націоналізацію помешкань і радянську практику підселення до квартири нових сусідів, ці ситуації спричиняли масу конфліктів і незручностей. Як не дивно, саме працівники НКВС, офіцери Червоної армії або вищі партійні чини і їхні родини з усіх можливих сусідів вважались "меншим злом" з уваги на порівняно трохи вищу побутову культуру, а також певний можливий захист. Щоправда, такими сусідами могли похвалитись тільки мешканці престижних районів і комфортабельних кам`яниць.
До таких "привілейованих" належала родина Гуго Штейнгауза — математика, засновника Львівської математичної школи, професора Львівського університету, автора книги "Математичний калейдоскоп".
Гуго Штейнгауз походив із заможної родини, вищу освіту здобув в Геттінгені. Не любив випивки, був більш ніж скрупульозним у рахунках, ніколи не з`являвся на людях без краватки і найбільшим своїм науковим відкриттям вважав генія Стефана Банаха. Початок війни застав родину Штейнгаузів у Карпатах, і після довгих роздумів і вагань, чи варто втікати до Угорщини, вони вирішують повернутись до Львова. До міста прибувають на четвертий день окупації, 26 вересня 1939 року, після відновлення залізничного руху.
Прибувши до своєї кам'яниці на вул. Кадетській, 14 (сучасна вул. Героїв Майдану), Штейнгаузи отримали нових "сусідів". У частині їхнього будинку, який був власністю сім'ї до початку війни, уже розквартирувались енкаведисти з родинами і проживали там до початку нацистської окупації. Кам'яниця була націоналізована, і у власність Штейнгаузів більше не повернулась.
На відміну від свого колеги, Стефана Банаха, Гуго Штейнгауз залишив спогади про період радянської окупації. До радянської влади ставився скептично, а якщо вірити його щоденнику, навіть вороже, що не завадило йому і надалі працювати у Львівському університеті.
Фізико-математичний факультет був одним з небагатьох, який працював майже в повному довоєнному складі. Штейнгауз далі викладає, а також дає згоду на переклад своєї книги "Математичний калейдоскоп" російською мовою. Працюючи в університеті, професор Гуго Штайнгауз всіляко уникав активного публічного життя, ухилявся від відряджень і знаходив різні приводи, щоб не брати участі в радянському науковому житті. У спогадах, написаних уже під час нацистської окупації, професор дуже критично висловлюється щодо нової влади, критикує деяких колег і дуже негативно ставиться до українізації освіти в університеті. Водночас стає членом львівської філії Академії наук УРСР, яку очолив Стефан Банах, й отримує досить високу платню.
Попри націоналізовану кам'яницю і сусідство працівників НКВС, умови проживання і праці Гуго Штейнгауза, порівняно з іншими львів`янами, були кращими. Точні науки для радянської влади були в пріоритеті, тому за хорошими спеціалістами, до яких, безумовно, належав Гуго Штейнгауз, певний час зберігались посади і можливість працювати, але це не виключало їх з кола колишніх власників націоналізованих будівель.
Гуго Штейнгауз покинув свою кам`яницю на Кадетській, 14 у перші дні нацистської окупації. Після війни до Львова більше не повернувся.
