Епілог війни. Львів у 1944-46 роках

ID: 257


Przeszli przez wojnę, przez dwie — a właściwie trzy — okupacje, sowiecką, niemiecką i znowu sowiecką. Musieli być wśród nich ludzie najróżniejsi: tacy, co uratowali innych i tacy, co wydawali Żydów. Byli wśród nich zdrajcy, bohaterowie i zwykli statyści, mistrzowie handlu, mistrzowie sprytu, mistrzowie modlitwy, dobroci lub okrucieństwa. Teraz spotykali się na tej samej ulicy i z pewnością wiedzieli o sobie wiele, ale na ogół nie przekazywali innym tej wiedzy. Przetrwali przypadkiem albo cudem, ocaleli dzięki opatrzności albo płacąc straszną cenę. Każdy z nich miał swą tajemnicę, wulgarną albo wzruszającą. Nieliczne pamiętniki oświetliły losy niektórych spośród nich, ale na ogół cała ta sekretna rzeczywistość pamięci rozpłynęła się bez śladu, rzeczywistość przesłuchań, rewizji, obozów, ucieczek i niewiarygodnych przypadków…
(Adam Zagajewski, Dwa Miasta)

Наприкінці війни Львів був містом, де євреїв було винищено майже повністю. Поляки і українці продовжували жити під нацистською окупацією у місті, яке кожна з цих громад вважала своїм. З наближенням Червоної Армії, очікування щодо закінчення війни були непевними. Питання про те, чи повернеться Радянська влада і якою вона буде, турбувала багатьох мешканців Львова. Польсько-український конфлікт та страх перед можливими радянськими репресіями був мотивом покинути місто ще до закінчення бойових дій.

Мільйони європейців були позбавлені рідних домівок в результаті втечі, евакуації, депортації, переселення або еміграції під час Другої світової війни. Мільйони радянських громадян були переміщені через державні програми або примусові депортації в малонаселені регіони країни. Після Другої світової війни держави-переможці легітимізували примусові переміщення населення, зокрема національних меншин, як необхідну передумову для довгострокового миру у Центрально-Східній Європі. Польсько-українське прикордоння було місцем руйнівних і кривавих міжетнічних конфліктів. Переселення, котре спочатку називали “евакуацією”, а потім “репатріацією” мало забезпечити стабільне співжиття у нових кордонах. У той час як Польща втратила свої колишні східні регіони, що стали частиною Української, Білоруської та Литовської РСР, вона отримала колишні німецькі регіони Сілезії і Помор'я. Поляки вимушено покидали Галичину і Волинь, що вже не належали Польщі, і заселяли понімецькі “Повернені Землі”, тоді як українці примусово виїжджали з Надсяння, Підляшшя і Лемківщини, на яких вони проживали століттями.

Епілогом Другої Світової війни стала нова хвиля вимушених та добровільних міграцій, а Львів опинився в епіцентрі цих процесів. Внаслідок воєнних втрат, Голокосту, репресій, депортацій та радянської національної політики, склад населення Львова у 40-50-х роках ХХ століття кардинально змінився - за деякими оцінками, на 80%, що ілюструє графік етно-демографічних трансформацій у ХХ ст.

Перші повоєнні роки та приєднання Львова і Галичини до СРСР часто розглядають через полярні підходи “окупації” або “визволення”. У цьому розділі ми вийдемо за межі цієї дискусії та в першу чергу зосередимось на досвіді різних спільнот наприкінці та одразу після війни - тих, для кого Львів був транзитним пунктом, новим домом або рідним містом, яке їм довелось покинути назавжди.

Перелік місць: 
  • Бої за Львів (Пагорб Слави, вул. Пасічна)
  • Операція "Буря" (Вул. Кохановського, 23, сучасна вул. Костя Левицького)
  • Втрачений дім: повоєнні примусові переселення (Будинок Польського Евакуаційного Комітету, колишній готель "Краківський", зараз - будівля Апеляційного Суду, пл.Соборна, 7)
  • Забрати Львів з собою: переселення та культурна спадщина (вул.Вірменська, 23)
  • Після Катастрофи: повоєнне життя єврейської громади у Львові (вул. Вугільна, 3)
  • Особливості радянського правосуддя (музей "Територія Терору", пр-т Чорновола, 45)
  • Нові львів’яни та їхнє місто ("Рогатка" - перехрестя вул. Б.Хмельницького та Волинської)

Джерела

1. Галина Боднар "Розкіш і злидні повоєнного Львова, або реалії житлово-побутового повсякдення в омріяному місті", Україна Модерна (режим доступу від 13.02.2019);
2. Софія Дяк, "Творення образу Львова як регіонального центру Західної України: радянський проект та його урбаністичне втілення", Схід-Захід:Історико-культурологічний збірник. Випуск 9-10, Харків, 2008;
3. Роман Лозинський, Етнічний склад населення Львова (у контексті суспільного розвитку Галичини). – Львів, 2005;
4. Степан Макарчук, "Переселення поляків із західних областей України в Польщу у 1944-1946 рр.", Український історичний журнал, 2003 - сс. 104-115;
5. Тімоті Снайдер, Перетворення націй. Польща, Україна, Литва, Білорусь 1569–1999. Київ, 2012;
6. Tarik Cyril Amar, The Paradox of Ukrainian Lviv: A Borderland City between Stalinists, Nazis, and Nationalists, Cornell University Press, 2015;
7. Istvan Deák, Europe on Trial. The Story of Collaboration, Resistance and Retribution during World War II, Boulder, 2015;
8. Catherine Gousseff. Échanger les peuples: Le déplacement des minorités aux confins polono-soviétiques, 1944-1947. Fayard, 2015;
9. Grzegorz Hryciuk, Przemiany narodowościowe i ludnościowe w Galicji Wschodniej i na Wołyniu w latach 1931–1948. Toruń, 2005;
10. Damian Karol Markowski, Anatomia strachu. Sowietyzacja obwodu lwowskiego 1944–1953. Studium zmian polityczno-gospodarczych, Warszawa, 2018;
11. Maciej Matwijów, Walka o lwowskie dobra kultury w latach 1945‒1948, Wrocław: Towarzystwo Przyjaciół Ossolineum, 1996;
12. Serhii Plokhy, Yalta: The Price of Peace, NY, 2010;
13. Jessica Reinisch, Elisabeth White. (eds.) The Disentanglement of Populations Migration, Expulsion and Displacement in postwar Europe, 1944-49., Palgrave Macmillan, 2011;
14. Theodore Weeks, "Population Politics in Vilnius 1944-1947: A Case Study of Socialist-Sponsored Ethnic Cleansing", Post-Soviet Affairs, 23(1), 2007, pp. 76-95.

Фото: Інформаційний стенд з актуальною картою бойових дій біля “Віденської” кав’ярні, 1945 р. Джерело: Міський медіаархів Центру міської історії, колекція Володимира Румянцева
Матеріали підготувала: Анна Чеботарьова

Місця

Опис

Вул. Пасічна – Пагорб Слави

Бої за Львів

Детальніше про місце
Опис

Вул. Левицького, 023

Операція “Буря”: боротьба за польський Львів

Детальніше про місце
Опис

Пл. Соборна, 7

Втрачений дім: примусове переселення поляків зі Львова

Детальніше про місце
Опис

Вул. Вірменська, 23

Релокація місць пам'яті та культурної спадщини

Детальніше про місце
Опис

Вул. Вугільна, 1-3 – колишня синагога "Янкель Янцер Шуль"

Після Катастрофи: повоєнне життя єврейської громади у Львові

Детальніше про місце
Опис

Проспект Чорновола, 45

Особливості радянського правосуддя

Детальніше про місце
Опис

Рогатка

Побут та співжиття: нові львів’яни та їхнє місто

Детальніше про місце

Усі сюжети