Кіно і освіта у міжвоєнному Львові
Думка про те, що кіно можна використовувати з освітньою метою, була надзвичайно популярною у міжвоєнний період. У шкільних навчальних закладах школярам часто організовували походи в кінотеатри. Відомо, що у Львові деякі фільми відвідували учениці шкіл Сестер Василіянок. 8 травня 1934 року на сеанс кінотеатру “Атлантік” (Atlantic), який був розташований у приміщенні філармонії на вул. Скарбківській, 1 (сьогодні – Національний академічний театр ім. М. Заньковецької, вул. Лесі Українки, 1), на сеанс фільму “Ескімо” (Eskimo) прийшло 100 учениць цього закладу разом із учительками. Однак сеанс не відбувся (ЦДІАЛ 179/3/899:13). Також учениці гімназії Сестер Василіянок 25 квітня 1935 року ходили дивитись у кінотеатрі “Ґражина” (Grażyna) (вул. Леона Сапеги, 34, сьогодні – вул. С. Бандери) фільм про похорон Юзефа Пілсудського (ЦДІАЛ 179/3/837:50).
При школах дуже часто діяли осередки кіно. При державній україномовній гімназії №571 (тепер – Академічна гімназія на вул. С. Бандери, 14) діяв учнівський осередок “Світлиця”. 28 листопада 1936 року тут було організовано покази двох фільмів Юліана Дороша, який теж там був присутній. Перший фільм був про працю на українських промислових підприємствах, а другий – репортаж із Покуття і Гуцульщини (Волчук, 2002, 60).
Марійське товариство молоді у м. Львові у 1924 р. створило кінематографічну секцію, завданням якої було “використати цей хворобливий вже у молодіжи наклін ходіння до ріжних кін – та справити його на благонадійніші тори”. Тут для шкільної молоді показували природничі та історичні фільми, яким передували лекції на відповідну тематику (ЦДІАЛ206/1/125:1).
У Львові діяв кінотеатр “Марисенька” (Marysieńka) (пл. Смольки, 5, сьогодні – пл. Генерала Григоренка, 5), який фактично спеціалізувався на кінопоказах для шкільної молоді та вважався дитячим кінотеатром. Ціни на квитки у цей кінотеатр були достатньо низькими. Крім того, є відомості про те, що інколи і при самих школах організовували кінотеатри. Так, 21 лютого 1926 року було відкрито кінотеатр для школярів у приміщенні польської школи ім. Ш. Конарського (Wzorowy kinoteatr, Kurjer Lwowski, 1926, №44, 6) (тепер СШ №55 на вул. С. Бандери, 91).
У тогочасній пресі повідомлялось, що дуже багато школярів відвідували кінотеатри – 98% учнів і 89% учениць (Co myśli młodzież, Kurjer Lwowski, 1926, №23, 5). Автор однієї статті про кінематограф у газеті “Мета” пише, що трапляється, учні більше можуть сказати про кіноакторів, ніж про І. Котляревського чи М. Шашкевича (Подільський, Мета, 1939, №14, 6), – і це також свідчить про велику увагу молоді до кінематографа.
У періодиці часто з’являються статті, в яких описують нові можливості навчання з використанням фільмів. В одній зі своїх статей публіцист і кінокритик Б. Левицький пропонував використовувати кіно з метою виховання дітей, адже дитина може вчитись добрих справ у позитивних героїв фільму. Він пропонував запровадити у школах окремі уроки з історії та теорії кіномистецтва, а учні мали би вести щоденник переглянутих фільмів (Lewicki, Słowo Polskie, 1932, №135, 10).
Хоча траплялись і зауваження львів’ян про негативний вплив кінематографа на виховання молоді. Так, пишучи про життя львівських гімназистів міжвоєнного часу, К. Шлейн зазначає, що в них були наївні світлі мрії, бо ще кіно не встигло розвинути у них спокуси до величі та не прищепило потягу до грошей (Schleyen, 61). Про поганий вплив фільмів на виховання дітей часто згадується в місцевій пресі. Наприклад, стаття з часопису “Gazetа Lwowska” розповідає про вбивство, яке здійснила п’ятнадцятирічна дівчина на ґрунті ревнощів: зазначено, що причинами цього стали брак моральних засад та перегляди еротичних фільмів (Straszny czyn, Gazeta Lwowska, 1929, №62, 6).
Джерела
1. Bolesław Włodzimierz Lewicki,
Film u nauczaniu szkolnem, Słowo Polskie, 1932, №135, 10.
2. Co myśli młodzież o
kinie i wódce, Kurjer Lwowski, 1926, №23, 5.
3. Straszny czyn
15-letniej dziewczyny, Gazeta Lwowska, 1929, №62, 6.
4. Wzorowy kinoteatr
szkolny, Kurjer Lwowski, 1926, №44, 6.
5. Центральний державний
архів у м. Львові (ЦДІАЛ) 179/3/899:13.
6. ЦДІАЛ 179/3/837:50.
7. ЦДІАЛ206/1/125:1.
8. Юліан Подільський, Проблєма
кіна, Мета, 1939, №14, 6.
9. K. Schleyen, Lwowskie
gawędy... , 61.
10. Роман Волчук, Спомини з передвоєнного Львова та воєнного
Відня (Київ: Критика, 2002), 60.
Автор – Оксана Лепак
Редактор – Оксана Дудко
Літературний редактор – Юлія Павлишин
