Мойжеш Вурм ID: 322

Мойжеш Вурм ID: 322

1880–1938?

Вчитель юдейської релігії в школах Львова.

Мойжеш (Моше Мордхе) Вурм (Mojżesz (Mosze Mordche) Wurm) народився 15 листопада 1880 року в містечку Сасів у родині торговця лісом Йосла (Йозефа) Вурма (Josl Wurm) та Єнти Салітер (Jente Saliter). Його молодший брат Нухим Вурм (Nuchim Wurm, 1881–1942?) також був вчителем релігії у Львові.

Після двох класів гімназії навчався в цісарсько-королівській учительській семінарії в Сокалі (1898–1903 роки; там отримував державну стипендію — загалом 240 корон), де 16 вересня 1903 року здобув свідоцтво зрілості. Відвідував курси у львівському Закладі для навчання вчителів юдейської релігії (Zakład dla kształcenia nauczycieli religii mojżeszowej we Lwowie) в 1905–1906 роках і отримав свідоцтво з відзнакою.

Подальші кваліфікації здобував у Львові: патент учителя народних шкіл (23 лютого 1910 року, у патенті зазначено право навчати "руської" (української) мови як окремого предмету в школах з польською мовою викладання), а також склав додатковий іспит із німецької мови 8 жовтня 1913 року, який давав право викладати німецьку в школах з польською мовою викладання. Декларував володіння польською, українською, німецькою та івритом усно й письмово. 

Розпочав працювати в 1904 році як тимчасовий вчитель у Кросні. З 1906 року вчителював у Львові, спочатку як тимчасовий учитель у школі для дівчат імені Тадеуша Чацького. У 1908 році навчав юдейської релігії в міських школах (у школі імені святої Єлизавети, Генрика Сенкевича, святої Марії Магдалини, святого Антонія, Станіслава Конарського, святого Мартина, Мартина Рея, Яна Собєського), також як тимчасовий вчитель.

Немає інформації, чи він навчав інших предметів, окрім юдейської релігії. Згідно зі шкільним законодавством, яке діяло в Галичині, у класах, де навчалися євреї, мало бути по дві години релігії на тиждень. Якщо до школи загалом у всіх класах ходило 80 або більше єврейських школярів, туди наймали вчителя юдейської релігії на сталу посаду. На практиці більшість годин релігії віддавали тимчасовим вчителям. 

Мойжеш Вурм працював 24–28 годин на тиждень, викладаючи юдаїзм у кількох школах міста. Таке навантаження було значним, з огляду на розпорошеність навчальних закладів і відстані між ними. Стабільну престижну посаду він здобув лише після війни; до того його зайнятість мала тимчасовий характер і, ймовірно, не забезпечувала достатнього доходу, що спонукало до приватних занять з релігії. Водночас навіть тимчасова робота у Львові вважалася престижнішою, ніж викладання у провінційних школах. До його обов'язків, окрім уроків релігії, входили виголошення екзорт (проповідей на релігійні теми) для учнів та їхній супровід до синагоги на богослужіння під час єврейських та державних свят.

У 1914–1915 роках перебував у Львові, намагаючись працювати, коли російська влада дозволяла відкривати школи.

З 1 вересня 1915 року добровільно вступив до війська, воював у ранзі хорунжого в 55 полку піхоти австрійської армії, був на італійському фронті. Після повернення до Львова в травні 1919 року розпочав працювати на посаді сталого вчителя в чоловічій школі імені Пірамовича у Львові. Як додаткову суспільну роботу в 1919–1926 роках працював вечорами з дітьми в єврейському сиротинці на вулиці Янівській, 78 (Janowska). Пізніше був залучений до виховної роботи в хлопчачому клубі ремісничої молоді на Янівській, 54.

У міжвоєнний період викладав у низці шкіл міста, зокрема в чоловічій і жіночій школах імені Сенкевича, школі святого Антонія та школі імені Станіслава Сташіца. Працював до літа 1938 року.

Інспекційна характеристика 1934 року описувала його як сумлінного й обов'язкового педагога з належними методами викладання.

15 квітня 1921 року у Львові одружився з Чарне (Циля, Цецилія) Роценкранц (Czarne Cyla Rozenkranz) (1894–?), яка походила зі Снятина. 2 вересня 1922 року в них народилася донька Дебора.

У 1921–1937 роках Вурм та його родина мешкали у Львові на вулиці Нємцевича, 7, ІІ поверх (Niemcewicza, нині — Голубовича).

У 1930-х роках погіршився стан його здоров'я. Після операції наприкінці 1935 року Вурм попросив про тримісячну відпустку. Згодом йому призначили огляд лікарської комісії, яка визначила, що він частково втратив працездатність і рекомендувала відправити Вурма на пенсію.

Ця подія означала погіршення умов життя Вурма та його сім'ї. Дружина Циля Вурм не працювала, перебуваючи на утриманні чоловіка, а донька Дебора якраз навчалася в приватній гімназії для дівчат Єврейського товариства початкових і середніх шкіл (Żydowskie Towarzystwo Szkoły Ludowej i Średniej) (оплата — 25 злотих на місяць у 1934 році). У їхній сім'ї була наймана прислуга, оскільки дружина хворіла.

Намагаючись оскаржити рішення про передчасну пенсію, Мойжеш та його дружина писали численні прохання до Інспектора та Шкільної кураторії у Львові, до міністра освіти, які, проте, не принесли позитивного результату. З 1 березня 1938 року Мойжеш Вурм був звільнений з посади вчителя релігії та отримував невелику пенсію (йому призначили лише 274 злотих на місяць, оскільки бракувало трудового стажу).

Після грудня 1938 року відомості про його подальшу долю відсутні.

За даними Яд Вашем, його дочка Дебора Вурм (Debora Wurm) загинула під час Голокосту у Львові в 1942 або 1943 році.

Джерела