Влодзімеж Стожек
Середню освіту здобував у гімназії ім. св. Анни у Кракові, а в 1901 р. вступив на філософський факультет Ягайлонського університету. Після його закінчення у 1906 р. продовжив навчання в університеті Геттінгена. Після двох років навчання повернувся до Кракова, де влаштувався на посаду учителя в гімназії ім. св. Яцка (до 1922 р.). Педагогічну діяльність у гімназії молодий математик поєднував із працею асистента проф. Казимира Журавського (Kazimierz Żórawski) (1866–1953) з Ягайлонського університету. З початком Першої світової війни вступив до лав австро-угорської армії. Після демобілізації з війська повернувся до наукової діяльності.
Спочатку молодий математик деякий час працював асистентом Антонія Хоборського (Antoni Maria Emilian Hoborski) (1879–1940) — професора математики та першого ректора створеної у 1919 р. Гірничої Академії (Akademia Górnicza). Пізніше декілька років викладав (1920–1922) математику в Ягеллонському університеті.
У 1922 р. після габілітації (тема дисертації: "O wartościach charakterystycznych równań całkowych potencjału logarytmicznego"), як і чимало інших краківських вчених, переїхав до Львова для праці на новоствореному Загальному факультеті в розширеній "Львівській політехніці". Талановитому ученому довірили керівництво ІІІ кафедри математики, а з 1926 р., після отримання звання професора ординарного, І кафедри математики на інженерно-будівельному факультеті "Львівської політехніки".
Наукова діяльність
Разом із групою інших математиків — Штефаном Банахом (Stefan Banach), Гуго Штайнгаузом (Hugo Steinhaus), Антонієм Ломніцьким (Antony Łomnicki) та Станіславом Рузевичем (Stanisław Ruziewicz) належав до т. зв. Львівської математичної школи.
Проблематика наукових досліджень Влодзімежа Стожека зосереджувалась навколо теорії ньютонівського і логарифмічного потенціалів та гармонійних функцій. Окрім цього, професор, спільно зі Штефаном Банахом (Stefan Banach), Вацлавом Серпінським (Wacław Sierpiński) та Владиславом Нікліборцем (Władysław Michał Nikliborc), написав та видав цілу низку підручників з математики для учнів загальних шкіл та гімназій.
Друга світова війна
Під час радянського панування у Львові у 1939–1941 рр. проф. Влодзімеж Стожек після відповідної переатестації продовжив свою наукову та педагогічну діяльність у "Львівській політехніці".
З початком німецько-радянської війни професор потрапив до проскрипційних списків польської інтелігенції Львова. У ніч з 3 на 4 липня 1941 р. його разом із двома синами — Євстахієм (Eustachy) (1912–1941), асистентом кафедри Електрометрії "Львівської політехніки" (котрою завідував проф. Влодзімеж Круковський — ще одна жертва розстрілу) та Емілем (Emil/ Emanuel), випускником хімічного факультету політехніки (1917–1941), було арештовано членами групи спеціального призначення Поліції Безпеки "Лемберг". Лише молодший син Тадеуш (18 років) не був забраний.
Близько 4 години ранку після нетривалого допиту в приміщенні т. зв. "Бурси Абрагамовичів" професора разом із двома синами розстріляли на Вулецьких пагорбах.
Пов'язані місця
Вул. Бандери, 12 – Національний університет "Львівська політехніка"
З 1922 по 1941 рр. викладав на кафедрі математики інженерно-будівельного факультету.
Детальніше про місцеБудівля виховного закладу імені Абрагамовичів - вул. Т. Бой-Желенського, 5
Тут 3- 4 липня 1941 р. провадилися допити арештованих польських професорів.
Місце розстрілу польських вчених
На світанку 4 липня 1941 р. арештованих польських професорів було розстріляно на Вулецьких пагорбах.
Праці та проекти
Основні наукові праці:
1. Stożek W. "О całkowaniu pewnych równan rozniczkowych zwyczajnych rzędu drugiego", Prace mat.-fiz. 1908, T. 19, 1–16.
2. Stożek W. "О wartościach charakterystycznych całkowych potencjalu logarytmicznego", Rozprawy Polsk. T-wa Mat. 1921, T. 1, 53–101.
3. Stożek W. "Przyczynek do teorji form", Rozprawy Polsk. T-wa Mat. 1921. T. 1. S. 127-130.
4. Stożek W. "Remarque sur une inegalite concernant les modules des racines d'une equation quelconque", Annales Math. 1925. T. 3. P. 252–255.
5. Stożek W. "Sur l'allure de fonctions harmoniques dans le voisinage d'un point exceptionnel", Comptes rendus Acad. sci. Paris. 1925. T. 180. P. 727–728.
6. Stożek W. "Sur l'allure d'une fonction harmonique dans le voisinage d'un point exceptionnel", Rozprawy Polsk. T-wa Mat. 1926. T. 4, 52–58.
7. Stożek W., Nikliborc W. "Sur les potentiels logarithmiques des doubles couches", Comptes Rendus Akad. sci., Paris. 1933. T. 197. P. 808–810.
8. Stożek W., Nikliborc W. "Über die Grenzwerte des logarithmischen Potentials des Doppelbelegung", Fundamenta matematica. 1934. T. 22, 109–135.
9. Stożek W. "Über den Inhalt einer auf der Kugel liegenden geschlossenen Kurve", Prace mat.-fiz. 1936. T. 43, 235–240.
10. Banach S., Sierpiński W., Stożek W. Arytmetyka i geometrja dla I klasy szkol srednich (Lwów: Wydawnictwo Zakładu Narodowego Imienia Ossolińskich, 1929), 219.
11. Stożek W.Wykłady matematyki. Cz. 1. Wiadomości z arytmetyki. Wyznaczniki i równania stopu 1-go. Szeręgi / oprac. i zadaniami zaopatrzy W. Nicliborc na podstawie notatek T. Figury i R. Sobolskiego. (Lwów, 1934), 126.
12. Stożek W.Wykłady matematyki. Cz. 2. Funkcja jednej zmiennej. Granica funkcji. Ciąglosc funkcji / oprac. W. Nicliborc. (Lwów, 1934), 129–254.
