Людвік Макольондра
Людвік Макольондра (Ludwik Makolondra) (1874 р., Львів – 1942 р., Львів) – скульптор, майстер з обробки каменю. Інформації про нього обмаль. Ймовірно, належав до родини Макольондрів, які були власниками будинків на нинішній вул. Костя Левицького, №№ 105-109.
Приблизно в 1889–1892 рр. навчався у Школі художнього промислу при Міському промисловому музеї у Львові (пізніше – Державна промислова школа) у Тадеуша Вишневецького. В навчальних звітах за 1889–1890 н.р. відмічено, що скульп. Людвік Макольондра заслуговує на публічну відзнаку.
Згодом, отримавши концесію на проведення каменярських робіт, у 1901 р. він відкрив власну майстерню на вул. Св. Павла, 10 (тепер – вул. Шимзерів) поблизу Личаківського цвинтаря. Специфіка виконання каменярських робіт на цвинтарі, різні будівельні замовлення, необхідність грамотно вести свої справи спонукали Макольондру продовжити навчання. В 1901–1903 рр. як каменярський челядник він пройшов дворічний курс фахового вдосконалення в Державній промисловій школі.
У відкритій ним майстерні виконували різні фрагменти будівельних конструкцій та декору, храмові вівтарі, але насамперед гробівці з різних матеріалів для львівських цвинтарів.
Найбільш ранні скульптурні роботи Макольондри – фігури Богоматері на гробівці Яна та Юлії Макольондрів на Личаківському цвинтарі (бл. 1900 р., поле №57) і на могилі Теодора Чухрая на цвинтарі на Знесінні (бл. 1901–1902 рр.), для яких, за словами львівського дослідника Юрія Бірюльова, є "характерним посередній рівень технічного виконання та схильність до натуралістичного трактування образу".
У подальшому скульптор зосередився на виконанні майже виключно каменярських робіт і виконував досить однотипні гробівці з граніту, мармуру та пісковика, іноді прикрашаючи їх різними типами декору та обов'язково підписуючи їх своїм ім'ям. У фондах Львівського державного обласного архіву збереглася підбірка ескізів Людвіка Макольондри із зображеннями гробівців та обелісків, що були виконані ним у 1910–1930-х рр. У цей період фірма Людвіка Макольондри стає однією із найбільших фірм з обробки каменю та виготовлення скульптури у Львові, з якою часто співпрацюють львівські скульптори та архітектори.
Людвік Макольондра перебував у родинних зв'язках із власниками ще однієї львівської каменярської фірми, Олександром та Клотильдою Заґурськими – їхні майстерні знаходилися поруч на вул. Пекарській, 89. Про родинні зв'язки з ними свідчить поховання в одному із родинних гробівців Макольондрів на полі №1 Анни із Заґурських Макольондрової (1841–1911). У цьому ж гробівці похований і сам Людвік Макольондра, який помер у Львові 1942 р.Пов'язані місця
Вул. Снопківська, 47 – Львівський коледж декоративного та ужиткового мистецтва
1901–1903 рр. навчався в Державній промисловій школі.
Детальніше про місцеВул. Мечнікова – Личаківський цвинтар
Похований на полі №1 у родинному гробівці. На полі №57 знаходяться гробівці його авторства.
Детальніше про місцеВул. Шевченка – Янівський цвинтар
На цвинтарі знаходяться родинні гробівці, прикрашені орнаментикою у стилі Ар Деко авторства Макльондри.
Детальніше про місцеВул. Заклинських – цвинтар на Знесінні
Тут знаходиться гробівець авторства Макльондри (могила Теодора Чухрая).
Детальніше про місцеПросп. Свободи, 15 – музей Етнографії та художнього промислу (кол. Галицька Ощадна каса)
Приблизно в 1889–1892 рр. навчався у Школі художнього промислу при Міському промисловому музеї.
Детальніше про місцеЛевицького, 105 - житловий будинок
Родина Макльондрів володіла будинками по вул. Костя Левицького, №№ 105-109.
Шімзерів, 10 - житловий будинок
Тут у 1901 р. Л. Макльондра відкрив власну майстерню.
Праці та проекти
3 родинні гробівці Макольондрів (поля №№ 1, 43, 57).
Гробівець родини Антонія Хамца (кін. 1920-х рр.).
Гробівець Якуба Томальського (поле №63).
Гробівець Чайковських (1942) та інші.
Бл. 1901-1902 рр. – Фігура Богоматері на могилі Теодора Чухрая на цвинтарі у Знесінні (тепер це територія Львова)
Джерела
Джерела:
- Державний архів Львівської області (ДАЛО) Р-37/4/199: 21, 23.
- ДАЛО 2/4/1267: 15, 24.
- ДАЛО 3/1/3593: 37, 57.
- ДАЛО 3152/1/29:22.
- ДАЛО 3152/1/35:69.
- Biriulow J., Rzeźba Lwowska (Warszawa: Neriton; Stowarzyszenie Sztuki Niwoczesnej w Toruniu, 2007), 247.
- Lwów. Ilustrowany przewodnik (Lwów: Centrum Europy, Wrocław: Via Nova, 2006), 201, 263, 277.
- Nicieja S. S., Cmentarz Łyczakowski we Lwowie w latach 1786–1986. Wydanie drugie, poprawione (Wrocław-Kraków-Gdańsk-Łódź: Ossolineum, 1989), 28, 38. 194.
- Sprawozdanie c.k. Państwowej Szkoły Przemysłowej we Lwowie za rr. szk. 1901/1902, s. 28; 1902/1903, s. 18.
- Sprawozdanie c.k. Szkoły dla przemysłu artystycznego przy Miejskim Muzeum Przemysłowem we Lwowie za rok szkolny 1889/90 (Lwów, 1890).
Літературний редактор – Юлія Павлишин