Нехемія Ландес ID: 326

Нехемія Ландес ID: 326

1835–1899

Вчитель, директор школи імені Tадеуша Чацького.

Нехемія Ландес (Nechemiasz Landes) народився у Болехові. Походив із знатної родини знавців Талмуду з прізвищем Ландау, яке в документах помилково було записане як Ландес. Його батько Юда Ландау (Juda Landau) був шанованим купцем, а дід Ґедаліє Ландау (Gedalie Landau) — постачальником австрійської армії під час франко-прусської війни. Матір звали Естер (Estera).

Початкову освіту здобув у 4-класній державній школі у Болехові. Згодом навчався у Львові: І–IV класи нижчої гімназії закінчив із відзнакою у філії Другої гімназії (у польськомовних паралелях, що пізніше стали гімназією імені Франца-Йосифа), а V і VI класи — у Другій гімназії у Львові. 28 червня 1859 року у Львові склав учительський іспит і отримав сертифікат на викладання у 4-класних народних школах з німецькою та польською мовами навчання. Мав також свідоцтво про кваліфікацію вчителя юдейської релігії, видане львівським рабином Шимоном Аріє Швабахером (Simeon Arie Schwabacher) 28 липня 1859 року, а також позитивну характеристику від шкільної влади у Стрию.

У професії офіційно від 15 червня 1857 року, коли почав працювати заступником другого вчителя у 3-класній єврейській школі в Болехові. У 1860 році став постійним другим учителем у цій школі, а у 1864-му — керуючим учителем. Спочатку отримував 210 флоринів річної платні, а від 1864-го — 315 флоринів на рік як керівник. У 1865 році звертався з проханням про підвищення платні, мотивуючи це тим, що вже мав трьох дітей і не хотів шукати додаткових заробітків поза школою.

У 1873 році Ландес і далі очолював 3-класну єврейську школу в Болехові, яка на той час була перейменована на Hімецько-єврейську головну школу. Тоді у ній навчалося 214 єврейських дітей (76 хлопців і 138 дівчат) із приблизно 600 єврейських дітей, що проживали у місті. Школа мала право видавати державні свідоцтва про освіту (право прилюдності), тому тут використовували затверджену австрійськими чиновниками програму навчання та правила щодо вигляду, дисципліни учнів. У звіті шкільного інспектора зазначалося, що директор Ландес, всупереч шкільним приписам, дозволяв хлопцям сидіти на уроках у ярмулках і з пейсами, побоюючись негативної реакції з боку місцевих євреїв.

Крім роботи у школі, Нехемія Ландес був членом Ради єврейської громади Болехова, Міської ради Болехова та Стрийської окружної шкільної ради. У 1875 році брав участь у з’їзді політичних лідерів громад у Львові як делегат від Болехівської міської ради; крім нього, серед учасників були лише два євреї — Філіп Фрухтман (Filip Fruchtman) зі Стрия та Пауль Ґольдгабер (Paul Goldhaber) з Бродів. У 1878 році перебував у Львові на з’їзді представників єврейських громад, організованому товариством "Шомер Ізраель" (Schomer Israel).

Від 31 серпня 1879 року Нехемія Ландес розпочав працювати у Львові в новоствореній державній школі імені Тадеуша Чацького (Tadeusza Czackiego) спершу як тимчасовий директор. У 1882 році став постійним керуючим учителем цієї ж школи (після її поділу на чоловічу і жіночу — директором у чоловічій школі імені Чацького). Додатково викладав юдейську релігію у державних школах імені Ґжеґожа Пірамовича (Grzegorza Piramowicza) і Станіслава Конарського (Stanisława Konarskiego) у Львові (згідно зі звітом шкільного інспектора за 1879–1880 роки). У 1883 році його річна платня становила 1000 флоринів (для порівняння, початковий учитель отримував тоді близько 120 флоринів).

Рескриптом Міністерства віросповідань від 15 грудня 1882 року у Львівській жіночій учительській семінарії було запроваджено викладання юдейської релігії для учениць юдейського віровизнання з винагородою 250 флоринів на рік. На посаду вчителя призначено Нехемію Ландеса, який розпочав викладання 15 березня 1883 року і працював там до 1893-го

Навесні 1893 року звільнився з посади директора школи імені Чацького. Відразу після звільнення, у вересні 1893-го, Ландес був призначений інспектором шкіл Фундації барона Гірша (Baron Hirsch-Stiftung) у Галичині. Між цими подіями відбулися персональні нападки на Ландеса з боку осіб, пов’язаних з кураторією Фундації (ймовірно, львівською); його захищала газета Der Israelit.

Від часу прибуття до Львова (у 1879 році) Нехемія Ландес був членом єврейського політичного товариства  "Шомер Ізраель" (Schomer Israel), входив до його керівництва і публікував статті у тижневику Der Israelit, а також у його польськомовному додатку Izraelita, що виходив у Львові у 1884–1887 роках двічі на місяць. Друкувався також у віденських часописах Allgemeine Zeitung des Judenthums, Oesterreichische Wochenschrift, Die Neuzeit, Ben Chanania, а також у галицьких польськомовних часописах Ojczyzna та Zgoda.

У 1883–1885 роках був членом правління товариства "Аґудас Ахім" (Agudas Achim), яке виступало за пропольську асиміляцію євреїв; у 1883 році виконував обов’язки секретаря товариства. Після 1885-го прізвища Ландес немає серед членів товариства.

Був членом львівського благодійного єврейського товариства «Хесед ве-Емет» (Chesed Weemeth), яке займалося організацією похоронів.

Перекладав з німецької на польську мову і навпаки книги, статті та шкільні підручники. Видавав підручники власним коштом. Його «Біблійна історія» (частина 1) мала сім видань ще за життя автора. Часто входив до складу комісій, які проводили випускні іспити в різних школах.

У 1885 році віденська організація Єврейський альянс (Israelitische Allianz zu Wien) організувала у Львові так званий "Центральний хедер" — навчальний заклад для консервативних євреїв до 18 років. Там працювали 17 меламедів (викладали Талмуд) і 8 дипломованих учителів (викладали світські предмети). Нехемія Ландес керував світськими вчителями цього закладу та сам викладав там у 1885–1886 роках. Центральний хедер розміщувався в будинку з 20 кімнатами та налічував близько 500 учнів.

Нехемія Ландес був одружений із Хаєю (Кларою) Ландес, уродженою Френкель (Chaja/Klara Fraenkel) (1840–1890). Подружжя мало дев’ять дітей; дружина та дві доньки померли ще за його життя.

Найстарша донька Ернестина (Естера) Ландес (Ernestyna/Estera Landes) (1860–1894) вийшла заміж за Якоба Цитрона (Jacob Citron), уповноваженого геометра у Сяноці. Друга донька Лея Ландес (Lea Landes) народилася 1862 року. Натан Ландес (Natan Landes) (1863–?) був інженером у Коломиї; його донька Ерна Ландес (Erna Landes), народжена 1895 року, у 1919-му змінила прізвище з Ландес на Ланола (Lanola). Салі Ландес (Sali Landes) (1865–?) вийшла заміж за д-ра Самуеля Франкеля (dr Samuel Frankel), кандидата адвокатури у Львові. Францішка (Фрейде) Ландес (Franciszka/Freide Landes) (1866–1894) у 1893 р. одружилася з д-ром Л. Нешлонґом (dr L. Neschlong), міським лікарем у Болехові. Людвік Моріц Ландес (Ludwik Moritz Landes) (1868–?) був доктором права і адвокатом у Журавні; у 1899 році одружився із Зузанною (Слюве) Сеґаль (Zuzanna/Sluwe Segal) з Дрогобича. Зиґмунд Ландес (Sigmund Landes) (1870–?) працював аптекарем у Вишнівчику (повіт Підгайці); у 1901 р. одружився з Гедвіґ Трахтенберґ (Hedwig Trachtenberg), дочкою адвоката М. Трахтенберґа (M. Trachtenberg) у Коломиї; у 1930 році йому дозволили змінити прізвище з Ландес на Ланда (Landa). Роза Ландес (Roza Landes) (1873–?) від 1896 року була одружена з доктором права Рудольфом (Ізахером Рубіном) Шваґером (Rudolf/Isacher Rubin Schwager). Наймолодший син Максиміліан Ландес (Maksymilian Landes) (1876–?) був доктором права і кандидатом адвокатури в Коломиї; одружився з Кларою Ріттіґштайн (Klara Rittigstein).

У 1897 році Нехемія Ландес мешкав у Львові на вулиці Подлевського, 3 (ul. Podlewskiego, тепер — Гребінки).

Помер у Львові 12 лютого 1899 року. Його похорон став багатолюдною публічною подією, у якій взяли участь численні делегації, над гробом лунали промови його колег та знайомих.

Праці та проєкти

Публікації Н. Ландеса

• Nechemiasz Landes, Reszit limudim. Elementarz hebrejski podług Rudolfa Fuchsa, opracował dla szkół z wykładowym językiem polskim (Lwów, 1880).
• N. Landes, Historya biblijna czyli Dzieje ludu izraelskiego. Cz. 1, Od stworzenia świata do śmierci Mojżesza (Lwów: nakł. autora, 1881).
• Nehemiasz Landes, Historya Biblijna czyli Dzieje ludu izrelickiego. W 2 cześciach. Opracował dla młodzieży polskiej wyznania mojżeszowego, uczęszczającej do klas wyższych szkoły ludowej i wydziałowej (Lwów, 1882).
• N. Landes, Historya biblijna czyli Dzieje ludu izraelskiego. Cz. 2, Od śmierci Mojżesza aż do zdobycia Jeruzolimy przez Tytusa i rozprószenia Izraelitów (Lwów: nakł. autora, 1882).
• N. Landes, Krótki rys nauki religii dla młodzieży izraelickiej w szkołach ludowych (Lwów: nakł. Autora, 1885).

Переклади: 

• N. Landes, Podręcznik do Historyi Izraelitów od czasu zamknięcia Biblii aż do teraźniejszości z osobnym dodatkiem zawierającym Historyą Izraelitów w Polsce od początków aż do jej rozbioru dla dorosłej młodzieży szkół wydziałowych, średnich i do bibliotek szkolnych (Lwów, 1891), przekład na język polski N. Landes.
• Jakób Emanuel Fraenkel, Talmud i jego zasady : odpowiedź na dzieło profesora Dr. Augusta Rohlinga pod tytułem "Żyd talmudyczny" czyli Zgubne zasady talmudyzmu z niemieckiego przełożył N. Landes (Lwów : nakładem F. H. Richtera, 1876)

Статті:

• Neh. Landes, "Einige geschichtliche Notizen: über die Stellung der Juden in Zotkiew (Galizien) unter den verschiedenen Besitzern desselben bis zum Einzuge der Desterreicher 1772", Ben Chananja. Wochenblatt für jüdische Theologie,1861, nr 13, 115–117.
• Neh. Landes, "Geschichte der jüd. Gemeinde in Stanislau", Ben Chananja. Wochenblatt für jüdische Theologie, 1862, nr 19, 163–166.
• N. Landes, "Szkoły żydowskie pokątne (chajdery) wobec ustawy szkolnej z dnia 30 maja 1873", Szkoła, 1875, nr 16, 121–123.
• N.L., "Bolechów we Wrześniu", Zgoda. Organ Towarzystwa „Dorsze Szulom", 1877, nr 5, 4–5.
• N.L., "Warstwy społeczeństwa żydowskiego. II Chusyci", Zgoda. Organ Towarzystwa „Dorsze Szulom", 1878, nr 6, 2–3; nr 7, 2–3.
• N.L., "Warstwy społeczeństwa żydowskiego. III Postępowcy", Zgoda. Organ Towarzystwa „Dorsze Szulom", 1878, nr 13, 1–3.
• Nehemiasz Landes, "Szkice biograficzne sławnych mężów polskich", Ojczyzna (dział polski), 1881, nr 8, 1–4; nr 9, 1–3; nr 12, 2–3; nr 14, 1–2; nr 15, 1–2.
• N. Landes, "Z teki weterana. Walka kulturowa w miasteczku galicyjskim", Izraelita. Organ stowarzyszenia Szomer Izrael, nr 1 (5 listopada 1884), 3–4; nr 2 (23 listopada 1884), 2–4; nr 4 (23 grudnia 1884), 2–3; 1885, nr 1 (9 stycznia 1885), 2–3; nr 2 (30 stycznia 1885), 2–3; nr 3 (13 lutego 1885), 2–3; nr 4 (28 lutego 1885), 2–3; nr 5 (13 Marca 1885), 2–3; nr 6 (30 marca 1885), 2–3.
• N. Landes, "Krótki rys biograficzny Wielebnego rabina Bernarda Lowensteina, kaznodziei zboru izr. we Lwowie", Izraelita, 1884, nr 3, 2–3.
• N. Samueli, "Kropka nad i. Obrazek z życia żydów", Izraelita, 1885, nr 7 (22 kwietnia 1885), 2–3; nr 8 (8 maja 1885), 2–3; nr 9 (22 maja 1885), 2–3; nr 10 (5 czerwca 1885), 2–3; nr 11 (19 czerwca 1885), 2–3; nr 12 (5 lipca 1885), 2–3; nr 13 (17 Lipca 1885), 2–3, spolszczył N. Landes.
• N. L., "Gustaw Karpeles", Izraelita, 1886, nr 1 (11 stycznia 1886), 2–3.
• N. Landes, "Pakta między żydami ziemi lwowskiej i województwa ruskiego zawarte na kongresie w Brzeżanach (e.t. 571 str 2693)", Izraelita, 1886, nr 12 (2 lipca 1886), 46–47; nr 13 (16 lipca 1886), 50–51.
• N. Landes, "Uchwały kongresu żydowskiego odbytego w Bobrce 24 lipca 1753 r. (e.t. 571, str 3827)", Izraelita, 1886, nr 14 (30 Lipca 1886), 54.
• Klausner Leona Herzberga Frankla. Przełożył na język polski N. Landes Izraelita, 1887, nr 7 (14 kwietnia 1887), 26–27; nr 8 (29 kwietnia 1887), 30–31; nr 9 (13 Maja 1887), 34–35; nr 10 (27 maja 1887), 38–39; nr 11 (17 czerwca 1887), 42–43, przełożył na język polski N. Landes.
• Niespodzianka. Obrazek z życia żydów przez Leona Herzberga Frankla spolszczył N. Landes, Izraelita, 1887, nr 12 (8 lipca 1887), 46–47; nr 13 (29 lipca 1887), 50–51, spolszczył N. Landes.
• N. Landes, "Reminiscenzen aus dem Leben eines judischen Lehrers in Galizien", Der Israelit, 1891, nr 11 (15 June 1891), 5–6; nr 13 (15 July 1891), 5–6; nr 16 (31 Aug 1891), 5–6; nr 17 (15 Sep 1891), 5–6.
• N. Landes, "Die Schnupftabak- Fabrikation in Cheder. Eine Reminiscenz", Der Israelit, 1891, nr 20 (30 Oct 1891), 4–5.

Джерела