Рахель Кікініс ID: 325

1862–1931

Вчителька, директорка школи.

Рахель Кікініс до заміжжя Амбес (Rachel Ambes) народилася 8 червня 1862 року у Львові. Її батько — купець Ізраель Амбес (Izrael Ambes), мати — Собель Зільберштайн (Sobel Silberstein). Батько був прихильником Гаскали, зокрема, він вказаний у звіті львівської синагоги Темпль як власник місця; мати була побожною єврейкою. Рахель була наймолодшою дитиною у сім'ї. Її старший брат, доктор Маркус (Маврицій) Амбес (Markus/Maurycy Ambes, 1855–1919), був відомим адвокатом у Львові. Вона мала ще три старші сестри. Рахель Кікініс у деяких документах вписана як Роза або Розалія.

Закінчила 8-класну виділову школу, у 1877–1881 роках навчалася у жіночій учительській семінарії у Львові. Отримала свідоцтво зрілості 4 липня 1881 року у семінарії, а 28 вересня 1883 року склала іспит перед екзаменаційною комісією у Львові та здобула патент учительки народних шкіл з польською, руською та німецькою мовами навчання. Додатково склала іспит з французької мови (всі іспити з відмінним результатом); у 1885 році здобула патент учительки виділових шкіл.

Розпочала працювати як безоплатна практикантка у школі імені Тадеуша Чацького (Tadeusza Czackiego) восени 1881 року. Від 30 серпня 1886 року стала оплачуваною практиканткою; 15 листопада 1889 року призначена тимчасовою молодшою учителькою. Окрім звичайних предметів, навчала також юдейської релігії у 1883/84 навчальному році по 2 години на тиждень (1 година релігії та 1 година давньоєврейської мови) у класі 1 А (80 дітей), за що отримувала невелику компенсацію у 10 флоринів за семестр; у 1884/85  навчальному році мала 3 години на тиждень (1 година релігії та 2 години давньоєврейської мови) у 1 класі. Як і чимало її колег, окрім роботи у школі, давала уроки приватно, що дозволяло утримувати себе фінансово.

У 1902 році навчала польської та німецької мови, історії, географії, рахунків, писання, натури (природознавства) та співу. Від листопада 1903 року призначена керівницею філії жіночої школи імені Чацького у Львові, яка спершу розташовувалася за адресою вулиця Красіцьких, 12 (ul. Krasickich), у 1904 році філію перенесли у будинок на розі вулиці Вагової (ul. Wagowa) та площі Ґолуховських (pl. Gołuchowskich — площа Торгова), загалом до філії перенесли 12 класів з основної школи. У 1905/1906 навчальному році Рахель Кікініс все ще була директоркою філії школи імені Чацького. 

13 лютого 1904 року розпорядженням Крайової шкільної ради Рахель Кікініс була призначена сталою (постійною) учителькою. Філію школи імені Чацького перетворили на окрему жіночу школу у 1906 році і назвали іменем Миколая Рея (Mikołaja Reja). Рахель Кікініс була там керівницею принаймні до 1914 року, у 1906/07 навчальному році з річною платнею 2360 корон; у 1912/13 році як директорка отримувала 3860 корон на рік.

Під час Першої світової війни Рахель Кікініс переїхала до Відня, де заснувала польську школу для дітей-біженців з Галичини, яка діяла під патронатом міністра освіти Людвіка Цвіклінського (Ludwik Ćwikliński). За таку діяльність у 1917 році була нагороджена військовим хрестом за цивільні заслуги III класу. 

Після повернення до Львова Рахель Кікініс знову працювала у школі, принаймні від 1924 до листопада 1929 року була директоркою жіночої школи імені Тадеуша Чацького у Львові.

У 1929 році вийшла на пенсію.

Рахель Кікініс була активною у благодійних та освітніх товариствах:  входила до правління Товариства опіки над єврейськими сиротами у Львові (Towarzystwo dla opieki nad żydowskimi sierotami we Lwowie)  та була членкою Товариства поширення гігієни серед євреїв у Львові (Towarzystwo szerzenia higieny wśród Żydów we Lwowie). Допомагала у фаховій школі для єврейських дівчат, а в міжвоєнний період була членкою Єврейської семінарії для вчителів у Львові (Seminarium Hebrajskie dla Nauczycieli), де також входила до складу правління. До бібліотеки саме цього закладу було передано її особисту бібліотеку у 1932 році. Делегатка на конгресах з охорони дітей (Kinderschutz-Kongress) — брала участь у І конгресі 1907 року у Відні та у конгресі 1913 року у Зальцбурзі. Була членкою-протекторкою літньої Колонії для єврейських дівчат-школярок у селі Лісна Слобідка (біля Коломиї) (Kolonja wakacyjna w Słobódce Leśnej). 

Співпрацювала з педагогічними часописами Szkoła і Czasopismo Pedagogiczne.

8 липня 1900 року вийшла заміж за Еліаша Саломона Кікініса (Eliasz Salomon Kikinis), сина Хуне Беріша (Chune Berisch) та Гуді Ребеки Кікініс (Hudi Rebeka Kikinis), молодшого від неї на 12 років службовця (згодом інспектора) на залізниці у Львові. Вони мали двох дітей, які померли невдовзі після народження: Ернеста (Ernest, народився 1901-го; помер того ж року) та другу дитину (померла до наречення імені у 1902 році).

Рахель Кікініс мешкала у Львові на вулиці Красіцьких, 20 (ul. Krasickich, тепер — Огієнка), у 1900 році — на вулиці Яґеллонській, 15 (ul. Jagiellońska, тепер — Гнатюка), у 1904–1909 роках — на вулиці Зиґмунтовській, 15 (ul. Zygmuntowska, тепер — Гоголя), у 1914 році — на площі Ґолуховських, 9. Остання адреса у 1931 році: вулиця Сапєги, 5 (ul. Sapiegi, тепер — Бандери).

Померла 7 листопада 1931 року у Львові у віці 69 років від хвороби серця.

Праці та проєкти

• Kikinisowa R., "Wystawa "Das Kind" w Wiedniu", Szkoła, 1907: 291.
• Kikinisowa R., "Szkoły dla dzieci umysłowo upośledzonych", Szkoła, 1907: 314.
• Kikinisowa R., "Kongres w sprawie nauki rysunków w Londynie", Szkoła, 1908: 386.
• Kikinisowa R., "Zakłady dla dzieci moralnie zaniedbanych i młodocianych przestępców", Szkoła, 1908: 65.

Організації

• 

Джерела