Карл Допплер
Карл Допплер (Carl (Károly) Doppler) – перший флейтист та соліст оркестру Королівського міського театру в Офені (16 жовтня, 1840), другий диригент Королівського міського театру в Офені (1845), Національного театру в Пешті (1850), перший музичний директор Придворного театру (1865), капельмейстер (1867), професор композиції консерваторії у Штутгарті. У 1849 році Карл Допплер брав участь в угорській військовій кампанії як "гонвед", капітулянт укріплення Коморн, диригент музичного корпусу угорської штабної армії.
Поряд зі старшим братом Францом Допплером (1821-1883) отримав ґрунтовну музичну освіту під керівництвом батька Йозефа Допплера (1785-1857), військового капельмейстера, композитора, вчителя музично-театральної школи у Лемберзі, де сім’я Допплерів у 20-х роках XIX століття проживала у будинку № 117 2/4 (відповідає сучасній будівлі № 16 на вулиці Дорошенка).
Протягом 1840-х років Карл Допплер активно займався створенням музики до німецьких вистав. Брав участь у тривалих концертних мандрівках, протягом 1840-1860-х років, виступав зі старшим братом, популяризував власні композиції та твори Франца Допплера, зокрема, опери, композиції для флейти та ансамблю флейт у Відні, Брюсселі, Парижі, Лондоні, Берліні, Празі, Будапешті, Дрездені, Веймарі, Лейпцігу, Гамбурзі, Бремені, Лінці, Лемберзі, Зальцбурзі, Ганновері та багатьох інших містах Європи.
Діти Карла Допплера продовжили сімейну традицію. Син та три доньки Карла стали музикантами: Арпад Допплер (1857-1927) працював викладачем музики у Гранд-консерваторії в Нью-Йорку та, пізніше, директором хору в Штутгартській придворній опері; Корнелія Допплер стала викладачем вокалу, Ілька Допплер – викладачем фортепіано, Ольга Допплер – театральною акторкою.Пов'язані місця
Вул. Лесі Укрaїнки, 01 – театр імені Марії Заньковецької
Брати Допплери неоднорозаво презентували свої твори у театрі Скарбека.
Детальніше про місцеВул. Дорошенка, 16 – житловий будинок
Брати Допплери провели дитинство у попередньому будинку на цьому місці.
Детальніше про місцеПраці та проекти
Масштабні музичні композиції
A gránátos tábor, Зінгшпіль (комічна опера) (1853, Пешт);
Erzsébet, Опера на 3 дії (1857, Пешт, у співпраці з
Ф.Допплером (І дія), Ф.Еркелем (II дія).
Інструментальні та вокальні твори
Honfidal для голосу та
фортепіано (1857, Пешт);
Magyar idylla для фортепіано (1859, Пешт);
Fantaisie sur des motifs hongroises, для флейти та
фортепіано, ор. 35 (з Францом Допплером);
Інші твори
Організації
Персоналії
Джерела
1. Аndrij Karpiak, "Wybitni muzyczy europejscy wywodzący się ze Lwowa Franciszek i Karl Dopplerowie", MusikaGaliciana, t.5, (Rzeszow: Wydawnictwo wyźszej szkoły pedagogicznej, 2000), 203-211;
2. Polski Słownik
Biograficzny, (Kraków,
1939, T.V.), 325-326;
3. Słownik muzyków polskich, (Warszawa, 1962, T.I.), 116-117;
4. Gernot Stepper, Die Gebrüder Franz und Karl
Doppler. Zulassungsarbeit für die Teilprüfung im Fach Meth. Päd Seminar für
Flötisten an der Staatlichen Hochschule für Musik und Darstellende Kunst,
(Stuttgart, Sommersemester, 1979);
5. Bence Szabolcsi, Aladár Tóth, ZeneiLexikon, (Budapest, 1965), 502;
6. The New Grove: Dictionary of Music and
Musicians. (London, 1980, v.5), 573;
7. Андрій Карпяк, "Витоки музичного обдарування та професійної майстерності братів Допплерів.
Мистецька культура: історія, теорія, методологія". Тези доповідей
Міжнародної наукової конференції (Львів, 27 листопада, 2015 р.), 63-68;
8. Андрій Карпяк, "Спадкоємність традицій в історії флейтового
мистецтва Львова", Записки
Наукового товариства ім.Т.Шевченка. Праці Музикознавчої комісії, Львів, 2009, Т.CCLVIII, 158-165.
Редагування – Тарас Назарук