Едвард Гамерський

Едвард Віктор Гамерський (Edward Wiktor Hamerski) (народився 1897 року у Львові – трагічно загинув на Вулецьких пагорбах  4 липня 1941 р.) – польський лікар-ветеринар, професор Ветеринарної академії у Львові.

Дитинство та молоді роки провів у рідному місті. Був  активним учасником боїв за Львів під час українсько-польської війни у листопаді-січні 1918-1919 рр. Вищу освіту здобував в Академії ветеринарної медицини (Akademii Medycyny Weterynaryjnej) у Львові (сьогодні – Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. Ґжицького, вул. Пекарська, 50) за двома спеціальностями – агроінженера та лікаря-ветеринара. У 1930 р. здобув диплом лікаря-ветеринара зі спеціалізацією на внутрішніх хворобах тварин (терапевтичний напрямок). Вже за три роки під керівництвом багаторазового ректора академії та завідувача кафедри внутрішніх хвороб тварин проф. Зигмунта Марковського (Zygmunt Markowski) (1872-1951)  Едвард Гамерський отримав ступінь доктора ветеринарних наук. А невдовзі габілітувався у стінах рідного вузу. До 1939 р. пройшов майже всі щабелі академічної кар’єри – асистента, доцента, заступника професора.

Друга світова війна

З початком війни та приходом радянської влади Едвард Гамерський залишився працювати на займаній посаді в Академії, трансформованій у Ветеринарний інститут. У жовтні 1939 р. отримав посаду професора внутрішніх та інфекційних хвороб, а також керівника Клініки внутрішніх хвороб малих тварин.

Отримання посади професора за радянської влади вочевидь посприяли включенню нацистськими окупантами Гамерського до конскрипційних списків "колаборантів" з числа польської інтелігенції міста. Увечері 3 липня 1941 р., через чотири дні після вступу до Львова німецьких військ, до помешкання професора прийшли функціонери групи спеціального призначення Поліції Безпеки "Лємберг" під командуванням Карла Ебергарда Шьонгарта.

Згідно зі свідченнями доньки Едварда Гамерського Барбари, складеного на підґрунті розповідей її матері та служниці професора обставини арешту були такими:
 
"3 липня 41 р. о 23:00 наші домашні вже спали. Після довгого та наполегливого гупання, до помешкання увійшло семеро озброєних гестапівців.

Їх впустила служниця, що мешкала біля кухні у т. зв. służbówce [спеціальна кімната для слуг]. Запитали за батька. Служниця вказала їм двері кабінету.

Батько встав, шукав окуляри, одягався. Гестапівці підганяли, викрикуючи – швидко, швидко! Перебирали книги та папери з письмового столу. (Через деякий час мати збирала ті книжки та папери з підлоги – серед іншого й диплом).

З розповідей матері я знаю, що батько того дня був дуже знервований та перейнятий вбивствами євреїв. Й того самого дня здебільшого перебував у своєму кабінеті. Там також спав, коли по нього прийшли гестапівці.

Під час батькового арешту мати була разом з нами в спальні. Була приголомшена рештою гестапівців, котрі верещали (halt!), не пускаючи її ані до плачучої дитини, ані до виходу зі спальні.

Погрожували револьверами, перебирали тим часом всі речі та білизну.

Мати не знала, коли батька вивели з третьої кімнати. Довідалася від служниці (дуже наляканої), що батька грубо, тримаючи за комірець, вивели з дому. Оглядався, йшов опираючись. (Служниця побачила той момент, оскільки вибігла на сходи).

Моя сестра [старша] спала й особисто гестапівців не бачила. Прокинулась лише після того як батька забрали. Вся присутність есесівців не тривала більш як 15 хв."

4 липня близько 4 год. ранку після нетривалого допиту у приміщенні колишньої бурси навчального закладу ім. Абрагамовичів Едварда Гамерського було ростріляно на Вулецьких пагорбах.