Єжи Гжендзєльський

1901-1941
ID: 166
Польський лікар-окуліст, доцент офтальмологічної клініки університету ім. Яна Казимира у Львові.
Єжи Гжендзельський (Jerzy (Józef) Michał Grzędzielski) народився 17 травня 1901 р. в містечку Кенти (пол. Kęty) Краківського воєводства; трагічно загинув 4 липня 1941 р. на Вулецьких пагорбах у Львові.  Польський лікар-окуліст, доцент офтальмологічної клініки університету ім. Яна Казимира у Львові.

Базову гімназіальну освіту здобув у Перемишлі. Опісля у 1919 р. вступив на медичний факультет Львівського університету.

Після закінчення навчання та захисту докторату в 1925 р. молодий лікар-окуліст залишився працювати в Офтальмологічній клініці при університеті — спочатку асистентом, а згодом, з 1931 р., ад’юнктом. За п’ять років до початку Другої світової війни Гжендзельський габілітувався. Тема його роботи: "Емпіричні дослідження відриву сітківки" ("Badania doświadczalne nad oderwaniem siatkówki"). 

Єжи Гжендзельський був учнем та наступником відомого львівського офтальмолога, керівника Офтальмологічної клініки проф. Адама Беднарського (Adam Bednarski) (1869–1941 рр.). Будучи його заступником Гжендзельський часто заміняв літнього професора, а з 1939 р. де-факто керував Офтальмологічною клінікою. 

У науковій діяльності Гжендзельський зосереджувався на проблемах етіології та лікування відшарування сітківки. Опублікував 25 наукових досліджень, а також був відомим завдяки високій техніці виконання та експериментальним підходам до операцій на оці. 

Був одружений з доктором медицини педіатром Юлією Найсарек (Julia Najsarek). Їхній син Станіслав став відомим польським астрономом. 


Друга світова війна

З початком війни та приходом радянської влади Єжи Гжендзельський залишився працювати на займаній посаді в клініці, а після смерті проф. Адама Беднарського у 1941 р. став її повноправним керівником. 

3 липня 1941 р., невдовзі після початку німецько-радянської війни та вступу німецьких військ до Львова, професора, як і багатьох представників польської інтелектуальної еліти міста, спіткала трагічна доля. Та на відміну від більшості інших науковців Єжи Гжендзельського не було у списках на арешт та ліквідацію. Його арешт фактично був "випадковим".

Так, увечері 3 липня 1941 р. одна з оперативних команд групи спеціального призначення Поліції Безпеки "Лемберг" прийшла по проф. Адама Беднарського. Заставши вдома лише його вдову та довідавшись, що професор вже помер, функціонери поліції запитали, хто ж його заступник. Пані Беднарська, яка нічого не підозрювала, вказала на Єжи Гжендзельського.

У результаті його було арештовано, а після короткого допиту в приміщенні бурси Абрагамовичів розстріляно вранці 4 липня на Вулецьких пагорбах.


Пов'язані історії

Пов'язані місця

Опис

Вул. Грушевського, 4 – біологічний корпус ЛНУ ім. Франка

Студент, асистент. а згодом професор медичного факультету.

Детальніше про місце
Опис

Вул. Чернігівська, 7 – Обласнa клінічнa лікарня

Керівник Офтальмологічної клініки проф. Адама Беднарського у 1939-1941 рр.

Детальніше про місце
Опис

Місце розстрілу польських вчених

На світанку 4 липня 1941 р. арештованих польських професорів було розстріляно на Вулецьких пагорбах.

Опис

Будівля виховного закладу імені Абрагамовичів - вул. Т. Бой-Желенського, 5

Тут 3- 4 липня 1941 р. провадилися допити арештованих польських професорів.

Праці та проекти

Наукові роботи:

  1. Grzędzielski J. "Przypadek miedzicy i srebrzycy rogówki",  Klinika Oczna, Warszawa, 1927.
  2. Grzędzielski J. "Krowotoki siatkówki w ostrej białaczce szpikowej. Przypadek badany wziernikowo i histologisznie", Klinika Oczna, Warszawa, 1931.
  3. Grzędzielski J. "Lokalizacja rentgenograficzna ciał obcych oka. Uwagi krytyczne i własne doświadczenia", Klinika Oczna, Warszawa, 1937.

Організації