Реґіна Ґольдфарб ID: 327

1864 – після 1938

Вчителька, керівниця приватної школи.

Народилася у Львові й при народженні була названа Марієм Ріфка (Marjem Rifka); у дорослому віці використовувала імена Реґіна або, рідше, Марія Реґіна. Її батьками були купець Самсон Ґольдфарб (Samson Goldfarb, 1826–1901) та Естер Елмер (Ester Elmer, 1832–?), родина мала щонайменше шестеро дітей — Хая, у заміжжі Вайнбаум (Chaja Weinbaum, 1857–?), брати Беньямін Вольф Ґольдфарб (Benjamin Wolf Goldfarb, 1859–?, жив у Львові), Мозес Мордхе (Moses Mordche, 1867–?), Давид (Dawid, 1870–?) та Еміль (Emil, 1872–?). 

Закінчила 8-класну виділову школу,  фреблівський курс (курс, який давав право бути вихователькою у дитячому садку) та Заклад пані Марії Бельської (Zakład Marii Bielskiej, приватний пансіонат, діяв у Львові від 1885 до 1914 року). На початку липня 1890 року Регіна здала екзамени у Львівській жіночій учительській семінарії як екстерністка (екстерністи — особи, які не навчалися у цьому закладі), отримала свідоцтво та розпочала працювати безоплатною практиканткою в державній школі імені Тадеуша Чацького та керувала дитячим садком при єврейській громаді Львова (Izraelicka ochronka gminna). 

10 квітня 1892 року в залі львівської ратуші відбувся Перший жіночий з'їзд, який організувала група жінок на чолі з Феліцією Носсіґ (Felicja Nossig) та Наталією Кобринською. Там Реґіна Ґольдфарб виступила з короткою промовою, в якій описала складне становище безоплатних практиканток у державних школах та закликала скасувати такі посади. Цей виступ потрапив у звіти преси та викликав певне обурення у вчительському середовищі. Невдовзі у пресі опублікували листи від імені вчительок зі Львова із засудженням виступу Реґіни Ґольдфарб і запевненням, що вона не представляє нікого окрім себе. Невдовзі місцева Окружна шкільна рада розпочала дисциплінарне розслідування, за результатами якого Реґіну звільнили зі школи імені Чацького. Загалом покарали вісьмох молодих вчительок, які були присутні на цьому з'їзді, чотирьох із них звільнили. 

Після цього Реґіна Ґольдфарб знайшла роботу в приватних навчальних закладах: спочатку в єврейській жіночій школі імені Абрагама Конa (Szkoła izraelicka żeńska im. Abrahama Kohna) (у 1892–1894 роках), а згодом у школі для протестантів (Szkoła Ewangelicka we Lwowie z prawem szkół publicznych), що містилася на вулиці Кохановського, 16 (Kochanowskiego, тепер — Костя Левицького) і якою керував відомий педагог і реформатор освіти Ян Нємєц (Jan Niemiec, 1858–1920). Тут вона працювала у 1894–1909 роках спочатку як безоплатна практикантка (ще у 1899 році), а пізніше як учителька і старша учителька. Здобула патенти учительки народних (1896 року) та виділових шкіл (1902 року).

Окрім викладання у школі, у 1898 році Реґіна Ґольдфарб разом із Лаурою Блох (Laura Bloch), вихователькою у мережі шкіл Фундації барона Гірша (Baron Hirsch-Stiftung), отримали дозвіл Крайової шкільної ради та відкрили у Львові дитячий садок (ogródek freblowski) на вулиці Браєровській, 20 (Brajerowska, тепер — Лепкого). У 1900 році цей заклад називали фреблівська школа (szkółka freblowska), і він діяв на вулиці Костюшка, 3 (Kościuszki). Дослідник Мирослав Лапот вважає, що заклад був зорієнтований на дітей львівської еліти, тут щороку навчалося 30–40 дітей (Łapot, 2016: 71).

Восени 1909 року газета "Jedność. Organ Żydów Polskich" повідомила, що Марія Реґіна Ґольдфарб відкрила у Львові "Нову коедукаційну школу" (Nowa szkoła koedukacyjna). Школа складалася з дитячого садка, початкової школи та вечірніх курсів для дівчат, які закінчили виділові школи й могли проходити практику як виховательки в дитячому садку. У школі особливий акцент клали на вивчення мов – польської, німецької, французької та, ймовірно, англійської; також викладали літературу, гігієну, історію мистецтва та культури, як і обов'язкові шкільні предмети. Заклад містився у будинку на вулиці Подлевського 9 (Podlewskiego). 

У 1912 році коедукаційна школа Реґіни Ґольдфарб містилася на площі Домбровського, 7 (Dąbrowskiego, тепер — площа Маланюка). Її директором був Ян Нємєц, а Марія Реґіна Ґольдфарб була старшою вчителькою; загалом у школі працювало 11 учителів, зокрема катехити римо-католицького обряду та вчитель юдейської релігії. Окремо викладалася руська мова — її вела Софія Олесків (Zofia Oleskow).  

У жовтні 1914 року Реґіна разом із Феліцією Носсіґ (Felicja Nossig) керувала у Львові на вулиці Рейтана, 5 (Rejtana, тепер — Курбаса) міською дешевою кухнею для єврейської інтелігенції.

Під час Першої світової війни у Відні Реґіна Ґольдфарб відкрила у 1916 році народну школу та ліцейно-гімназійні курси для польських дітей-біженців (адреса: Відень VIII, Albertgasse 38).

У липні 1919 року коедукаційна чотирикласна школа та мовні курси для молоді під керівництвом Реґіни Ґольдфарб відновили діяльність у Львові на вулиці Цитаделі 9 (ul. Cytadeli, тепер — Цитадельна). У 1920 році цей заклад отримав від Міністерства віросповідань та освіти на три роки право прилюдності (право видавати випускницям школи свідоцтва про освіту державного зразка), яке надалі було щороку поновлюване. У 1932 році коедукаційна школа мала п’ять класів. Тут відбувалися урочистості з нагоди Хануки, учні збирали кошти для єврейського сиротинця, а іврит викладали з перших класів.  

Того ж року в документах Львівського шкільного кураторію зафіксовано звернення Марії Реґіни Ґольдфарб щодо продовження діяльності дитячого садка «Малий світ» (Mały Światek), який діяв при її приватній школі. Заклад був добре забезпечений дидактичними матеріалами (зокрема, використовувалися таблиці Монтессорі), а виховательки з фреблівською підготовкою застосовували сучасні методи роботи з дітьми. У листопаді 1933 року власниця повідомила про припинення діяльності садка у 1933/34 навчальному році через брак приміщення; однак не виключено, що додатковим чинником могла бути недостатня кількість учнів.

Серед випускників школи Реґіни Ґольдфарб була львівська поетка Анда Екер (Anda Eker, 1912–1936), батьки якої були активними сіоністами. Вона залишила теплі спогади про навчання у школі та про її керівницю: "Пані Ґольдфарб навчила нас любити світ і людей, навчила нас дивитися за межі сірості повсякденного життя, окреслила в нас контури того, що називається «Життям»" (Chwila, 1928, nr 3371, 10).

На вулиці Цитаделі, яку згодом назвали іменем Гелени Домбчанської (Heleny Dąbczańskiej), школа Ґольдфарб діяла до 1937 року. У 1937–1939 роках вона перемістилася на вулицю Асника, 10 (Asnyka, тепер — Богомольця). Марія Ґольдфарб незмінно керувала школою і вела уроки географії, мов, юдейської релігії принаймні до 1936 року. Від 1938 року школа вже була шестикласною, тут учні вивчали польську, іврит і німецьку мови. Востаннє у серпні 1939 року школа повідомляла про набір дітей на новий навчальний рік.

Реґіна Ґольдфарб була активною у суспільному житті. Належала до численних товариств, зокрема "Наукова читальня" (Czytelnia Naukowa, разом із Іваном Франком, Феліцією Носсіґ) та жіночого товариства "Вогнище жінок" (Ognisko kobiet). Часто виступала з доповідями у офісі товариства на вулиці Браєровській, 14 (Brajerowska, тепер — Лепкого), зокрема у 1908 році мала лекцію про захист занедбаних дітей. У березні 1909 року взяла участь у з’їзді Ліги боротьби з торгівлею дівчатами (Liga dla zwalczania handlu dziewczętami) у Львові. Була членкинею Крайового товариства опіки над дітьми у Львові (Krajowe Towarzystwo Opieki nad Dziećmi we Lwowie). 

Реґіна Ґольдфарб багато подорожувала, зокрема відвідувала курорти Карлсбаду. Аби більше довідатися про нові методи навчання і виховання дітей, у 1902–1903 роках побувала у Женеві, про що згодом виголосила доповідь на зібранні товариства Ognisko kobiet. 

У листопаді 1885 року вийшла заміж за бухгалтера Ісака Бонгарда (Izak Bonhard), однак уже в березні 1888 року Крайовий суд у Львові виніс рішення про розірвання цього шлюбу. Джерела міжвоєнного періоду вказують, що Реґіна Ґольдфарб була вдовою. Нам не вдалося знайти інформацію про її повторний шлюб чи про її дітей. 

Після травня 1938 року про Реґіну Ґольдфарб немає інформації. 

Відомі декілька адреса проживання Реґіни Ґoльдфарб у Львові: у 1897 р. — вул. Городоцька, 31 (Gródecka); у 1901 р. — вул. Костюшка, 3 (Kościuszki); у 1908 р. — вул. 3 Мая, 5 (3 Maja, тепер — Січових стрільців); у 1909–1913 рр. — вул. Хмєльовського, 6 (Chmielowskiego, тепер — Глібова); від 1914 р. Реґіна Ґольдфарб мешкала на вулиці Цитаделі, 9 — у тому ж будинку, де майже два десятиліття була її початкова школа. 

Джерела