Жигмунт Едель

Інженер-будівельник, народився 4 квітня 1909 року у Львові в сім’ї службовця Менделя Еделя (Mendel Edel) та Фані Шпігель (Faniа Spiegel). 

23 травня 1944 року 35-річного Жигмунта Еделя затримали та допровадили до 3 Комісаріату поліції. На момент затримання, його дружина Єва Тугент (Ewa Tugent), 4-річна дитина та всі родичі загинули.

Згідно з матеріалами справи, він майже одразу визнав, що є євреєм:

"Я єврей, я був одружений і мав одну дитину. Я здобув освіту у Львові як будівельний інженер і тут постійно мешкав. Коли постало Гетто, я мешкав у Гетто.

Під час однієї акції забрали дружину з дитиною до концтабору, а я далі мешкав в Гетто. В той час я працював на фірмі "Пізяк" ("Piziak") в Остбані, у Львові, й там як єврей мав свої власні документи. Під час моєї роботи в Пізяка я не укривався, оскільки як євреєві ще можна було працювати. З весни 1943 року, коли стало заборонено тримати фірмам євреїв на роботі, я укривався в Гетто аж до часу його ліквідації."

Опісля він вибрався з території гетто та подався до польки Стефанії Цєплік, що проживала на вулиці Зеленій, 29. На допиті Жигмунт заявив, що власниця помешкання не знала, що він єврей і що вони особисто не були знайомі. За його словами, Едель платив їй за проживання та харчування по 100 злотих на тиждень. При собі Жигмунт мав перероблені документи, у яких за допомогою розчинника витравив своє попереднє прізвище та надрукував нове – Зигмунт-Броніслав Пшиборовський (Zygmunt-Bronisław Przyborowski). На квартирі у Цєплік він провів майже рік.

На початку травня 1944 року власниця помешкання була змушена виїхати на Захід у ході евакуації, і Жигмунт більше не міг переховуватися в помешканні. Приблизно за два тижні до моменту затримання він покинув помешкання і влаштувався ретушером до фотоательє фірми "Werbeinstitut Galizien" на вулиці Академічній, 2 (сьогодні – проспект Шевченка). По ночах переховувався від поліції у зруйнованих попередніми бомбардуваннями будинках на вулиці Шпитальній та площі Теодора.

Невдовзі один зі співробітників фірми, поляк Міколай Костюк (Mikołaj Kostiuk), здав Жигмунта поліції, за що отримав частку вилучених при ньому цінностей:

"За винагородою за зданого єврея (чи інформацію про нього) до поліції звернувся поляк Міколай Костюк. Через декілька днів у ході опитання сусідів Стефанії Цєплік (2.06.44) слідчим сержантом Кріпо Міколаєм Черніком було підтверджено покази Еделя та те, що її було евакуйовано"

Затриманого доправили до Янівського концентраційного табору. Його подальша доля не відома.