Товариство польських купців і промисловців південно-східних воєводств

Керівником товариства був Станіслав Бєнковський (Stanisław Bienkowski) (1921–1939 роки). Організація була розташована на теперішньому проспекті Свободи, 1 (Legionów 1).

Метою Товариства, створеного на основі Товариства польських купців, було об’єднання польських економічних осередків на території Східної Малопольщі. Займалося фінансовою та моральною підтримкою своїх членів. Організовувало торгові навчальні курси та власні осередки на території Східної Малопольщі, зокрема, у Бориславі, Дрогобичі, Яворові та інших містах і містечках.

До організації входили 473 члени (ДАЛО1/ 18/1245:215), які формували кілька секцій: металеву, одягову, овочеву, споживчу, пекарську, промислову, торгову (головою якої було обрано Міхала Залеського (Michał Zaleski), і секцію дрібного купецтва (ДАЛО 110/1/2355:99). У 1936 році при Товаристві почала працювати секція колишніх польських військових-інвалідів, які продавали товари за вуличними прилавками. Свої відділення організовували також дрібні торговці. В окрему секцію входили торгові фірми, які займалися гуртовим продажем та металевого, машинного та римарського промислів.

Впродовж своєї діяльності співпрацювало із польськими політичними партіями, зокрема, із комітетом Табору національного об'єднання (Obóz Zjednoczenia Narodowego) (Mazur, 2007, 323).

Разом із іншими польськими купецькими організаціями, Товариство делегувало з-поміж своїх членів викладачів до Купецької гімназії та гарантувало її учням проходження торгової практики у крамницях членів товариства. Від вересня 1937 року організовувало однорічні торгові курси для дрібних торговців.

Організація активно співпрацювала із Торгово-промисловою палатою Львова. Під час виборів 1934 року отримала два місця у її складі. У квітні 1935 року члени Товариства підтримали урядовий законопроект про надання 3% позики, призначеної на збільшення продукції та торгових оборотів державних підприємств (Fillar, 2012, 244).

Фірми, організовані у торгову секцію Товариства польських купців і промисловців південно-східних воєводств, вивчали ринок збуту товарів та налагоджували контакти із фірмами Львівського воєводства. Було підготовлено "Довідник гуртівень". Секція купців-роздрібників виступала за те, щоб усі купці використовували на своїх рекламних вивісках власне ім'я та прізвище, та за реформу видачі промислових свідоцтв.

Купці Товариства вбачали у магазинах Міського aпровізаційного закладу Львова (Miejskie Zakłady Aprowizacyjne) своїх прямих конкурентів, оскільки споживчі товари там часто продавали за заниженими цінами. Зрештою, Товариство добилося закриття цих магазинів. У 1936 році секція купців опалювальних матеріалів звернулася до магістрату із проханням визначити для селян спеціальні місця продажу опалювальних матеріалів у місті. Сприяючи бізнесу дрібних купців, організація орендувала на площі Ринок, 9 приміщення для десяти торгових точок своїх членів під назвою "Християнський крам".

Для кращого фінансового забезпечення своїх членів, 22 серпня 1936 року керівництво Товариства створило кредитний фонд "Господарська допомога". До кінця року він видав 34 позички на суму 3 175 злотих. У травні 1937 року було надано 22 позички на суму 2 200 злотих (Sprawozdanie, 1936, 11-16).

У серпні 1934 року до структури Товариства увійшов Християнський союз купців, який займався продажем опалювальних матеріалів (став секцією товариства) та Польський союз торговців, заснований у листопаді 1920 року (ДАЛО 110/1/2355:99).