Львівський будинок моделей одягу

Львівський будинок моделей одягу (ЛБМО) заснований 14 травня 1954 року. Він був центром трансляції культури одягу та моди для західних областей України.

У його обов'язки входило:
- розробка моделей одягу і передача їх підприємствам разом з технічною документацією для впровадження у виробництво;
- розробка рекомендацій щодо поліпшення техніко-економічних показників роботи окремих підприємств;
- розробка пропозицій щодо поліпшення якості випущених виробів;
- організація показів, виставок та інших заходів для виховання естетичних смаків у населення.

Поступово Будинок моделей став координаційним центром для всіх галузей легкої промисловості регіону в питаннях розширення й оновлення асортименту та художнього оформлення виробів. Також він керував роботою художників експериментальних цехів підприємств.

На початку свого існування у Будинку моделей працювало близько 100 осіб. Головну роботу зі створення моделей одягу виконували досвідчені кравці-практики. Згодом до них долучитися випускники Львівського технікуму легкої промисловості, Львівського поліграфічного інституту, Київського технологічного інституту, Львівського державного інституту прикладного та декоративного мистецтва. Після поповнення фахівцями з вищою спеціальною художньою освітою, Львівський будинок моделей почав відігравати значну роль серед аналогічних установ Радянської України. Разом з Київським, він став провідним будинком моделей у республіці. Також поступово зростала кількість працівників. Уже в 1962 році тут працювало 370 осіб. У цей час він випереджав навіть столичний Київський будинок моделей одягу, в якому працювало 298 осіб. В інших будинках моделей республіки кількість працівників була вдвічі або втричі меншою.

Художники Львівського будинку моделей розвивали народне мистецтво, зокрема, активно розробляли фольклорну тему. Вони виїжджали у карпатські села, збирали матеріал, вивчали вишивку, тканини, прикраси і на основі цього створювали народний костюм. Їм допомагали працівники Львівського музею українського мистецтва, Музею етнографії та художнього промислу, мистецтвознавці Будинку народної творчості. Вони організовували заняття з різних видів українського декоративно-прикладного мистецтва: вишивки, ткацтва, в'язання, плетіння. Також велася співпраця з народними майстрами Косова. Пізніше Львівський будинок моделей створив власну ткацьку майстерню, у якій виготовляли тканини в українському народному стилі: як декоративні, так і для пошиву одягу.

У 1959 році Будинок моделей спробував видавати власний журнал "Моди". Було видано два номери, після чого випуск львівського журналу мод припинили. Це було пов'язано із вказівкою, згідно якої журнали мод могли випускати лише будинки моделей республіканського значення.

ЛБМО успішно презентував колекції одягу за кордоном з самого початку свого існування. У 1954 році Будинок моделей взяв участь в міжнародній виставці в аргентинському Буенос-Айресі. У 1957 році на Всесвітній виставці в Брюсселі (Бельгія) він був нагороджений срібною медаллю. Серед інших зарубіжних країн, у виставках яких брав участь Львівський будинок моделей, також, можна згадати Францію (Марсель), Канаду (Монреаль), Югославію (Загреб), Фінляндію (Гельсінкі), НДР (Лейпциг, Берлін), Болгарію (Пловдив) тощо.

Велику увагу приділяли пропаганді культури одягу серед населення з метою виховання хорошого смаку, правильного розуміння та застосування нових тенденцій моди. У Львівському будинку моделей був спеціальний відділ пропаганди культури одягу, працівники якого систематично готували матеріали для преси, радіо і телебачення. При Будинку моделей також діяли виставковий та демонстраційний зали. Виставковий зал працював щодня, окрім вихідних, і був доступний для відвідувачів. У демонстраційному залі показували колекції одягу нового напрямку за сезонами. Крім цього, відбувалися виїзні покази, тематичні лекції на підприємствах, заводах, вищих навчальних закладах, науково-дослідних інститутах, будинках культури та інших установ міста та області.

За період свого існування Львівський буднок моделей кілька разів реорганізовували. У 1962 році його перетворили в Проектно-конструкторський інститут легкої промисловості (ПКІЛП). У 1968 році знову став самостійною організацією. У лютому 1992 року його перейменували в Орендне виробничо-торгівельне підприємство "Будинок моделей одягу". У грудні 1992 року – в організацію орендарів Львівський Будинок моделей одягу "ГАЛМОДА". У жовтні 1994 року – чергове перейменування у Товариство з обмеженою відповідальністю Львівський Будинок моделей "ГАЛМОДА". У 2008 році Будинок моделей припинив діяльність.