Синагога "Темпль" ID: 24

Синагога "Темпль", зведена в 1846 р. посеред пл. Старий ринок, була втіленням тих перетворень, що спіткали єврейську спільноту Львова з приходом австрійської адміністрації. Аби збільшити кількість лояльних до себе громадян, австрійці розпочали у Галичині програму "просвітництва" місцевих євреїв, заохочуючи та спонукаючи відповідними законами до більш світського способу життя. Це мало посприяти кращій асиміляції їх у австрійсько-німецький контекст. Влада всіляко підтримувала проникнення до Львова ідей "просвітницького" єврейського руху "Гаскала". Послідовники "Гаскали" — так звані маскіли — увійшли до офіційного представництва у адміністрації єврейської спільноти Львова. Таким чином, маскіли вважалися "правильними євреями" габсбурзького Львова, а їхні релігійно-культурні опоненти (хасиди та ортодокси) опинилися в напівлегальному становищі. Символом "нового", реформованого, львівського єврейства у ландшафті Краківського передмістя стала монументальна синагога "Темпль". Спочатку її планували збудувати у більш респектабельному, зокрема ближчому до центру місці — на Стрілецькій площі, однак через протести черниць бенедиктинського монастиря довелося підшукати локацію на території власне єврейської дільниці. Будівля мала простий класицистичний вигляд — за зразком Віденської міської синагоги. В 1906–1907 роках храм зазнав реконструкції, а в 1919 р. його довелося ремонтувати після завданої під час погрому шкоди. Під час німецької окупації Львова будівля синагоги була повністю зруйнована.

Пані Б.: "Але той парк, що то є на Богдана Хмельницького, що там сидять піяки, то там була синагога. І там в тій синагозі так чудово молилися жиди, і там тільки можна було іти, щось на голову покласти, бо з пустою головою не пускали, то брат взяв капусту си поклав.
І.: І що, пустили?
Р.: Пустили. Слухав, як вони ся молили".