Дім працівників громади: пам'ятка міжвоєнної робітничої культури Львова

Символом робітничої культури на Підзамчі є велика червона будівля, розташована відразу за залізничним мостом — між вулицею Замарстинівською та проспектом Чорновола. Сьогодні будинок має офіційну назву "Палац культури імені Гната Хоткевича".

Історія Палацу репрезентує те, що львівські робітники у міжвоєнному Львові були помітним прошарком і намагалися вибороти собі гідне місце у суспільстві, як і їхні колеги з інших країн Європи. Власне, околиці Підзамча були місцем чи не найбільшої активності робітників у Львові. Так, у 1918 р. на Габріелівці регулярно проводилися таємні збори страйкарів-трамвайників.

Початково ідея робітничого клубу виникла після масштабного страйку у 1924 р. Робітники-активісти не мали приміщення для проведення зібрань, тому й вирішили створити власний осередок. Робітнича громада Львова підтримала задум і впродовж 10 років відраховувала частку своєї зарплатні на його реалізацію. У вересні 1933 р. було урочисто закладено Дім працівників громади міста Львова. На будівництві працювали самі ж робітники — у вільний від праці час, тобто ввечері, вночі та у вихідні дні. За рік, у листопаді, будинок почав функціонувати.

Дім працівників громади використовували і для громадської активності, і для дозвілля. Тут розташувалися великі зали для зібрань, менші — для засідань, лекцій, музичних гуртків, також діяли буфет, кегельбан, пральня, бібліотека. Будинок навіть отримав неофіційну назву "Червона фортеця" з уваги на облицювання із червоної цегли та соціалістичні настрої відвідувачів. 17 травня 1936 р. тут проводився міжнародний антифашистський конгрес на захист культури.

Під час німецької окупації в Домі певний час функціонував юденрат — орган управління єврейської громади у гетто. Після війни, вже в радянському Львові, тут влаштували Клуб Львівського трамвайно-тролейбусного управління, тому побутувала ще одна його назва — "Трамвайщик". У колективній пам'яті мешканців Підзамча "Трамвайщик" постає насамперед як місце, де влаштовувалися найбільші танці "у районі".

У 1976–1980 роках відбулася реставрація будівлі, зокрема добудували торцеву частину. Клуб перейшов у статус палацу культури, якому було присвоєно ім’я М.Кузнєцова. У наші дні Палацові присвоєно ім’я Гната Хоткевича, і функціонує він як осередок, де проводяться заняття в численних аматорських та професійних гуртках для дітей і підлітків, відбуваються концерти та інші різноманітні культурні заходи.