Символом
робітничої культури на Підзамчі є велика червона будівля, розташована відразу
за залізничним мостом — між вулицею Замарстинівською та проспектом
Чорновола. Сьогодні будинок має офіційну назву "Палац культури імені Гната Хоткевича".
Історія Палацу репрезентує
те, що львівські робітники у міжвоєнному Львові були помітним прошарком і
намагалися вибороти собі гідне місце у суспільстві, як і їхні колеги з інших
країн Європи. Власне, околиці Підзамча були місцем чи не найбільшої активності
робітників у Львові. Так, у 1918 р. на Габріелівці регулярно проводилися
таємні збори страйкарів-трамвайників.
Початково ідея
робітничого клубу виникла після масштабного страйку у 1924 р.
Робітники-активісти не мали приміщення для проведення зібрань, тому й вирішили
створити власний осередок. Робітнича громада Львова підтримала задум і впродовж
10 років відраховувала частку своєї зарплатні на його реалізацію. У вересні
1933 р. було урочисто закладено Дім працівників громади міста Львова. На
будівництві працювали самі ж робітники — у вільний від праці час, тобто ввечері,
вночі та у вихідні дні. За рік, у листопаді, будинок почав функціонувати.
Дім працівників
громади використовували і для громадської активності, і для дозвілля. Тут
розташувалися великі зали для зібрань, менші — для засідань, лекцій,
музичних гуртків, також діяли буфет, кегельбан, пральня, бібліотека. Будинок
навіть отримав неофіційну назву "Червона фортеця" з уваги на облицювання
із червоної цегли та соціалістичні настрої відвідувачів. 17 травня 1936 р.
тут проводився міжнародний антифашистський конгрес на захист культури.
Під час німецької
окупації в Домі певний час функціонував юденрат — орган управління
єврейської громади у гетто. Після війни, вже в радянському Львові, тут
влаштували Клуб Львівського трамвайно-тролейбусного управління, тому побутувала
ще одна його назва — "Трамвайщик". У колективній пам'яті мешканців
Підзамча "Трамвайщик" постає насамперед як місце, де влаштовувалися
найбільші танці "у районі".
У 1976–1980 роках
відбулася реставрація будівлі, зокрема добудували торцеву частину. Клуб перейшов
у статус палацу культури, якому було присвоєно ім’я М.Кузнєцова. У наші дні
Палацові присвоєно ім’я Гната Хоткевича, і функціонує він як осередок, де
проводяться заняття в численних аматорських та професійних гуртках для дітей і
підлітків, відбуваються концерти та інші різноманітні культурні заходи.