Територія Личаківського цвинтаря – цвинтар "Залізної компанії"
Історія
Цвинтар постав у 1880 р. у 50-і роковини польської листопадової революції 1830 р. згідно постанови міської ради під керівництвом президента Львова Міхала Ґноїнського (Gnoiński). Ініціатором його створення було Польське товариство опіки над могилами героїв (Polskie Towarzystwo Opieki nad grobami Bogaterów),яке подарувало ділянку площею 5 арів на теперішньому 71-му полі Личаківського цвинтаря. Це єдиний спеціально створений цвинтар для ветеранів Листопадового повстання 1830–1831 рр.
Цвинтар складається з чотирьох рядів могил, деякі з яких заслуговують на особливу увагу. Зокрема, у 3-му ряду праворуч знаходиться могила офіцера Юзефа Райтценгайма (Reitzenheim) (†1883), який, будучи на еміграції у Швейцарії, опікувався могилами повстанців. У 2-му ряду – могила Антонія Кшивди Богуцького (Bogucki) (†1887), учасника обох повстань проти царської Росії. Тут спочиває також відомий скульптор Ґабрієль Красуцький/Красульський (Krasucki/Krasulski) (†1885), автор декількох надгробків на Личакові.
На території Личаківського цвинтаря в окремих індивідуальних могилах та сімейних гробівцях поховано ще близько 150 учасників Листопадового повстання.Пов'язані історії
Архітектура
Цвинтар складається з чотирьох рядів могил, скромно оздоблених металевими хрестами з білими таблицями. Вони отримали назву “Залізної бригади”, від чого і походить друга назва цвинтаря. На прямокутній ділянці поля №71, давніше оточеній низьким живоплотом, розміщено декілька пам’ятників та символічний кам'яний саркофаг, виконаний у 1886 р. скульптором Генриком Пер'є (Perier) та каменярською фірмою Александера Заґурського (Zagurski). Довкола саркофагу у 1881–1916 рр. було поховано 47 ветеранів польських військ з 1830–1831 рр.
Кам’яний саркофаг оздоблений військовими емблемами: до половини покритий прапором польського війська, складеними шаблями і уланською каскою, а над усім цим сидить кам’яний орел з розпростертими крилами. На саркофазі – напис, вірш з Вергілія: “Exoriale aliquis nostris ex ossibus ultor” (“Щоб з наших останків повстав якийсь месник”), під яким нижче: “Weteranom Wojska Polskiego z 1830–1831 r.” (“Ветеранам польського війська 1830–1831 рр.”).Пов'язані місця
Персоналії
Антоній
Кшивда Богуцький (Antoni Krzywda Bogucki) (1801–1887) – учасник обох повстань проти царської Росії.
Ґабрієль
Красуцький/Красульський (Gabriel Krasucki/Krasulski) (1837–1885) – відомий
скульптор, автор декількох надгробків на Личакові, там же і похований.
Генрик
Пер'є (Henryk Perier) – скульптор, у 1886
р. виконав символічний кам'яний саркофаг для “Залізної бригади”.
Міхал Ґноїнський
(Michał Gnoiński) –президент Львова у 1880–1883 рр.
Олександр Заґурський (A. Zagurski) – скульптор, власник каменярської фірми.
Юзеф Райтценгайм (Józef Reitzenheim) (1809–1883) – офіцер, який,
будучи на еміграції у Швейцарії, опікувався могилами повстанців.
Джерела
- A. Medyński, Przewodnik po cmentarzu Łyczakowskim (Lwów: Nakładem “Drukarni Polskiej” B. Wysłoucha, 1937), 20-23.
- J. Białynia-Chołodecki, Żelazna Kompania, Kronika Powszechna, 1913, №48, 795.
- M. Baczyńska, Przewodnik po cmentarzach lwowskich Łyczakowskim i Janowskim (Lwów, 1937), 14-15.
- M. Orłowicz, Przewodnik po Lwowie (Lwów, 1925), 195-196.
Редактор – Ольга Заречнюк
Літературний редактор – Юлія Павлишин