Вул. Вірменська, 15 – колишня кам'яниця Домажирська
Архітектура
Будинок розташований в зоні історичного середмістя, у рядовій забудові вулиці. Прямокутний у плані, видовжений з півдня на північ, мурований із каменю та цегли. В об’ємно-просторовому вирішенні зберігає схему дводільної тритрактової кам’яниці доби ренесансу. Внутрішнє розпланування галерейно-секційне. У партері розташоване приміщення зального типу, що використовується тепер як кафе-бар. Прохід через браму на головному фасаді через основний об’єм веде до камерного подвір’я. З подвір’я є вхід на сходову клітку та до тильної офіцини (флігеля).
Пам’ятка зберігає планувальну структуру пізньоренесансної кам’яниці. Після перебудови кін. XVIII ст. кам’яниця набула характерних рис класицизму та рококо, у ХІХ ст. отримала ознаки стилю бідермаєру. Загалом за своїм архітектурним вирішенням будинок є характерним зразком забудови вул. Вірменської, що сформувалася у XVIII–XIX ст.
Чільний фасад кам'яниці має лаконічне вирішення. На рівні партеру фасад має відкрите білокам'яне мурування, а на верхніх ярусах є отинькованим. Площина фасаду вертикально поділена широкою лопаткою на 2 нерівні частини. Основний композиційний акцент зроблений на арковому порталі входу, розташованому праворуч. Над порталом розміщений балкон із ажурною огорожею, що підтримується оздобленими різьбою масивними консолями. Ліворуч, на тому ж рівні, французькі балкони оформлюють вікна 2-го поверху. Всі віконні прорізи мають скромні обрамування, підкреслені профільованими підвіконними карнизами. Фасад завершений карнизом широкого виносу.Персоналії
Джерела
2. Володимир Вуйцик, Матеріали до історії кам'яниць вулиці Вірменської, “Вісник інституту “Укрзахідпроектреставрація”, 2004, №14, 157-158.
3. Мирон Капраль, Національні громади Львова XVI–XVIII ст. (Соціально-правові взаємини) (Львів: Піраміда, 2003), Карта 1.
4. Памятники градостроительства и архитектуры УССР, Т. 3 (Киев: Будівельник, 1985), 22.
5. Т. Трегубова, Реконструкція розпланування середньовічного Львова за письмовими джерелами, “Архітектурна спадщина України”, 1996, №3, Ч. 2, 27. [Автор посилається на джерело: ЦДІАЛ 52/1/812].
Матеріали з Міського медіаархіву
Пов'язані зображення