Міський ґрунт "Тарло" при вул. Кохановського (тепер – вул. К. Левицького) площею 3 морґи за рішенням магістрату міста Львова призначався австрійському військовому урядові терміном на один рік (від 1. 05. 1914 р. до 30. 04. 1915 р.) під манеж для вояків. Під час російської окупації і після неї частину цього ґрунту використали для розширення Личаківського цвинтаря, а решту займали військові (тут стояли їхні бараки).
Починаючи з 1915 р., російських військовополонених ховали серед могил цивільного населення на полях 23-му, 31-му, 32-му та 79-му Личаківського цвинтаря. Це викликало певні незручності і дуже скоро військове керівництво почало вимагати у львівського магістрату виділити спеціальну ділянку для російських полонених. На колишньому міському ґрунті "Тарло" (79-те поле Личакова) зі сторони Погулянки рішенням львівського магістрату від 18 травня 1916 р. було виділено ділянку для могил російських військовополонених. Виснажені важкою працею при будівельних роботах (розширенні залізничного вузла, будівництві дріжджової фабрики за Личаківською рогаткою (сьогодні дріжджовий завод) та ін.), недостатнім харчуванням та епідеміями вони масово вмирали. Виділена площа на ділянці міського ґрунту "Тарло" для росіян мала вистачити на 100 могил.
Догляд за могилами російських полонених, згідно з рішенням магістрату, мало взяти на себе керівництво військового цвинтаря, поховання за межами виділеного ґрунту заборонялося, сам ґрунт був виділений безкоштовно. Керівництво військового цвинтаря, незважаючи на ці вимоги, ховало померлих на протязі 1917 і 1918 рр. навколо виділеного ґрунту та на ділянці, де планувалося збудувати катакомби. Тут також перепоховували людські останки з інших цвинтарів, не дивлячись на те, що міністерство військових справ заборонило проводити ексгумації (наказ від L47715 14.06.1918 і циркуляр від LVIIa 170962 10.09.1917).
При масових цивільних похованнях на Личаківському цвинтарі львівський магістрат рішенням від 30 квітня 1920 р. забрав ґрунт "Тарло" знову для його розширення.
Потрібно зазначити також, що на полі № 79 Личаківського цвинтаря, яке сформувалося початково як ґрунт "Тарло", в період після Першої світової війни проводилися також поховання сербських вояків.
