Просп. Свободи, 01-03 – кінотеатр (не існує)

Кінотеатр “Палац” (“Palace”) відкрито у 1926 р. у новому будинку у подвір'ї колишньої кам'яниці Гауснера на вул. Гетьманській (суч. просп. Свободи), яка в той час належала Земському кредитному товариству (Towarzystwo kredytowe ziemskie). Угода про оренду ділянки була укладена до 1945 р, а вартість плати становила 4 тис. доларів на рік.

У 1924 р. власник кінотеатру заснував кіноспілку “Палац”. До неї входили: промисловець Зиґфрид Вайсс (Zygfryd Weiss), який проживав за адресою вул. Сикстуська, 35 (тепер вул. П. Дорошенка), Адольф Парісер (Adolf Pariser), Зиґмунт Райсc (Zygmunt Reiss), Станіслав Щепанський (Stanisław Szczepański), який проживав за адресою вул. Панська, 3 (тепер вул. І. Франка). Будівлю кінотеатру власники будували за власний кошт. Інтер’єр приміщення у 1925 р. оздобив художник Фелікс Виґживальський (Feliks Wygrzywalski), який свого часу працював декоратором Львівського оперного театру (просп. Свободи, 28). Планувалося, що, крім кінопоказів, тут будуть проходити і театральні вистави та інші урочистості. “Палац”, обладнаний найновішою технікою, був кінотеатром для елітної публіки. Тут демонстрували найновіші художні стрічки та часто змінювали репертуар. У міжвоєнний період цей кінотеатр був найбільшим у місті (кількість місць для глядачів – 1114).

Станом на 1926 р. квитки на кіносеанси тут коштували 2-3 злотих. Проте, інколи відбувались покази кінострічок, на які діяли знижки. Так, у кінотеатрі “Палац” у червні 1926 р. відбувався показ фільмів польського виробництва, ціни на квитки яких були від 50 грошів до 1,50 злотих.

29 січня 1928 року о 12:40 у кінотеатрі “Палац” через самозаймання плівки сталась пожежа. Це трапилось тоді, коли кінооператор вийшов із операторської кабіни, а фільм крутив його помічник. Жертв не було, лише легка паніка.

Саме “Палац” став першим кінотеатром у Львові, який почав показувати звукові фільми. 30 жовтня 1929 року тут продемонстрували звукову кінострічку “Чотири дияволи” (“Four Devils”). Це голлівудський фільм, знятий у 1928 р. німецьким режисером Фрідріхом Вільгельмом Мурнау (Friedrich Wilhelm Murnau). Фільм спочатку був знятий як німий, а згодом до нього додали звук. Звуковий фільм викликав велику цікавість серед львів’ян, його демонстрували протягом місяця.

27 травня 1935 року “Палац” був одним із двох кінотеатрів м. Львова, де з 12 до 18 год. відбувались безплатні покази репортажу, знятого на похоронній процесії Юзефа Пілсудського (Józef Piłsudski).

На 1939 р. власниками кінотеатру “Палац” були Зиґмунт Райсс, Ісаак Вайсс (Izaak Weiss), сім’я Ляйстинів (Leistyn), М. Катц (M. Katz з м. Кракова). У рапорті Львівського староства, укладеному 1939 р., зазначено, що цей кінотеатр успішно розвивається.

З приходом до Львова радянських військ, 22 вересня 1939 року, кінотеатр було націоналізовано. У 1941 р. розглядалась можливість розміщення у будівлі кінотеатру “Палац” театру.