Вул. Винниченка, 22 – церква св. Михаїла (кол. костел кармелітів босих)

ID: 185
Колишній кoстел кармелітів босих. Костел споруджено за межами давніх міських мурів, на пагорбі. Разом з будівлями келій та оборонною стіною, прокладеною вздовж траси вулиць Просвіти та Винниченка, храм творить єдиний архітектурний комплекс, що протягом XVII-XVIII ст. мав оборонне значення, прикриваючи місто зі сходу. Основні етапи будівельної хронології, пов'язаної з цим об'єктом, датуються 1634 р. (зведення основного блоку будівлі, архітектор Ян Покорович); другою половиною XVII ст. (добудова оборонних мурів, інженер Я. Беренс); XVII-XVIII ст. (монастирський корпус); 1835-1839 (надбудова вежі, архітектор Алоїз Вондрашка); 1906 (надбудова вежі, реставрація – архітектор Владислав Галицький).

Пов'язані історії

Архітектура

Будівля костелу – мурована з каменю, тринавна, без апсид, покрита двосхилим дахом з сигнатуркою. Чільний фасад – фланкований вежами, завершений фронтоном. Фасади почленовані пілястрами, з вікнами в обрамленнях, що мають півкругле завершення, оздоблені скульптурами святих (1906). До вхідного порталу схилом пагорба прокладено марші кам’яних сходів.

На перетині центральної нави з трансептом інтер'єр храму перекрито сферичним склепінням, в навах – півциркульними склепіннями. Система склепінь тримається на опорних стовпах. Внутрішній простір бічних нав формують інтер'єри каплиць.

В інтер'єрі збереглися розписи, датовані 1731-1732 рр., авторства Д. К. Педретті та Б. Мазуркевича (частково замальовані у 1870 та 1906 рр.). Зберігся також головний вівтар-темп'єтто (XVII ст., виконаний О. Прохенковичем) та фрагменти вівтарної пластики (скульптор А. Штиль).

У 1970-х рр. було відкрито стінопис у наві.

Персоналії

Джерела

Проект "Галіціана", 2001-2002


Матеріали з Міського медіаархіву

Пов'язані зображення